Інколи ми потрапляємо в такі періоди життя, коли обставини, люди та події випробовують нас на міцність. Над нашим життям з’являються хмари: хмари обставин, хмари людських дій, хмари того, що відбувається довкола нас; і часом це зупиняє нас. В такі періоди ми особливо потребуємо бути міцними у вірі та надії.

Хто або що є основою нашої впевненості та надії

Інколи ми покладаємося на те, що не є міцним фундаментом для нашого життя: гроші, людей, вдачу чи щось інше. Все це може бути зруйноване тими обставинами, які приходять у наше життя.

Що є моєю надією? Чому я так сумую? Чому це розбиває моє серце? Такі питання приходять у життя кожної людини: і віруючої, і невіруючої. Посеред усіх обставин, посеред лихоліття, яке ми переживаємо, час від часу ми забуваємо про фундамент: на що і на Кого ми покладаємо нашу надію. Ми втрачаємо віру і починаємо сумніватися.

Покладання надії на людей

Ми можемо покладатися на людей, друзів, уряд чи президента. Кожен із нас може згадати ситуації, коли проблеми руйнували наші надії, наше покладання на когось або на щось, а часом – і звичний уклад нашого життя.

Звісно, добре мати добрих друзів. Вони є поруч, допомагають, підтримують нас. Але були й ті, кого ми вважали друзями, проте вони не виявилися порядними. Ми можемо згадати і уряди, і президентів, які змінювали курс, напрямок, закони нашої країни; і це руйнувало надії багатьох людей.

Священне Писання говорить (Псалми 117:8-9):

“Краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на людину, 9краще вдаватись до Господа, ніж надіятися на вельможних!”

Дуже важливо зважити, хто або що є нашою надією?

Псалми 26:14:

“Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа!”

Ми можемо згадати людей, які впливали на наше життя і змінювали його на краще. Є люди, з яких ми беремо приклад, бо вони є для нас натхненням. Є друзі, які міцно підтримують нас і це справді важливо. Така підтримка дає наснагу рухатися у правильному напрямку, йти за Господом і покладатися на Нього.

Покладання надії на власні кошти

Добре мати фінансову подушку, працювати, планувати і відповідально ставитися до того, що ми маємо. Але ми вже переживали девальвації, втрату заощаджень у банках; дехто втрачав майно, кошти і загалом все, на що розраховував. І якщо надія людини будується тільки на цьому, то приходить глибоке розчарування, а інколи й депресія.

Псалми 36:23-25:

“Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її; коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь. Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.”

Біблія говорить, що все земне є дочасним і може зруйнуватися, тому Господь навчає нас докладати сили, знання та мудрість не лише до земних справ, а насамперед до того, щоб шукати Господа і Його Царства. А те, чого ми потребуємо, Господь обіцяє додати.

Добре, коли ми піклуємося про своє життя і маємо мудрість створювати запас на часи потрясінь, але для кожного з нас важливо просити в Бога мудрості, щоб правильно розпоряджатися тим, що Він нам дає.

Одного разу я був на одній конференції і нас попросили написати на аркуші, що ми маємо. Я написав: квартира, машина та чимало іншого. А потім нам сказали: “Тепер переверніть аркуш і прочитайте, що говорить Святе Письмо”. Там було написано, що Господь говорить: “Усе, що на небі, – Моє. Усе, що на землі, – теж Моє. І те, що під землею, – також Моє. Срібло Моє і золото Моє”.

І тоді я зрозумів, що все це Бог дарує мені не для того, щоб я будував на цьому свою надію, а щоб я мудро цим користувався, відповідально розпоряджався і заощаджував, аби, коли прийдуть важкі часи, я мав певну опору для життя.

Бог ніколи не залишає праведника. Апостол Павло казав, що навчився жити і коли має багато, і коли перебуває у скруті. А далі він говорить (Филип’ян 4:13):

“Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, в Ісусі Христі.”

Тому, якщо ми довіряємо Господу своє життя, то довіряємо Йому і турботу про нас. Він не залишить. Сам Господь каже (Матвія 7:7):

“росіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;”

І Бог буде всім цим керувати.

Покладання надії на вдачу

Інколи люди покладаються на свою вдачу. Але якщо ми чесні з собою, то бачимо, що в нашому житті бувають періоди успіху, а бувають і зовсім невдалі періоди. Інколи людині щось вдається краще, але приходить час, коли щось втрачається, руйнується або не складається так, як вона очікувала. Тому хочеться звернути серце до Слова Божого (Приповісті 3:5-7):

“Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки. Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!”

Надія на Бога

Соломон говорить, що дуже важливо покладатися на Господа, а не лише на власний розум. Інколи те, про що ми думаємо як про свій захист чи свою опору, насправді таким не є. І тоді приходить розчарування.

“Пізнавай Його на всіх дорогах своїх”: і на тих дорогах, де все складається добре, і на тих, де є труднощі, втрати чи невдачі. “Не будь мудрим у власних очах”, бо інколи людина не дослухається ні до Слова Божого, ні до мудрих порад. А той, хто шукає мудрості, отримає її від Бога (Якова 1:5):

“А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.”

А справжня мудрість починається там, де є страх Господній; там, де людина схиляється перед Богом і шукає Його волі, Його напрямку, Його стежки.

Приповісті 16:16:

“Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!”

Тож, не сумуйте і не впадайте у відчай, а просіть у Бога мудрості, розуму, знання та Його супроводу для життя. Він може вивести з будь-яких обставин і впорядкувати все, що є в нашому житті, коли ми покладаємося на Нього.

І тому нехай Йому буде слава! Наша надія – на Господа. Ми віримо в Його обітниці і це допомагає нам стояти.