Останнім часом, прокидаючись вранці, не хочу вмикати новини. Україна зазнає масованих обстрілів. Ми не знаємо, куди поцілять сьогодні чи завтра. Тому важливо завжди бути напоготові, щоб одного дня залишити свій тимчасовий дім, нашу любу Україну, і переселитися до вічної Небесної оселі.
Хочу поділитися кількома думками про цю оселю і про те, як нам належить готуватися, щоб увійти до Небесного дому, який Господь Ісус Христос приготував для всіх, хто любить Його.
Важливо потурбуватися про небесну візу, мати небесну валюту і завжди тримати при собі квиток. Апостол Павло пише до Филип’ян 3:17-20:
“Будьте моїми послідовниками, брати, і приглядайтеся до тих, які поводяться згідно з нашим взірцем. Адже багато хто, – про них я часто говорив вам, а нині з плачем кажу, – поводяться, як вороги Христового хреста. Їхній кінець – загибель, їхній бог – черево, і сором – їхня слава; вони про земне думають. Адже наше життя – на небесах, звідки й очікуємо Спасителя, Господа Ісуса Христа,”
Коли я роздумую про Небесну оселю, розумію, наскільки важливо потурбуватися про згадані речі. Це говорить про наші взаємини з Господом і про народження згори, про те, чи думаю я про Небесне і чи люблю його більше за те, що маю на цій землі; а також про те, що є запорукою мого входження до Небесної оселі.
Передусім це Боже Царство і Цар над царями в моєму серці, присутність Святого Духа та Його керівництво, моя любов до Бога, а також мої цінності й життєві пріоритети.
Читаючи Святе Письмо, ми багато про що дізнаємося, але чи живемо ми відповідно до того, що знаємо? Чи справді Боже Слово визначає наші цінності та пріоритети? Якщо я є громадянином Неба, то чи шукаю Небесного? Чи не зв’язують мене земні цінності? Адже всі вони минущі – усе земне одного дня промине.
Господь Ісус сказав (Марка 8:36):
“Бо яка користь людині, якщо придбає весь світ, але занапастить душу свою?”
Що я придбав? Що маю сьогодні? І чи справді я готовий до зустрічі з Господом Ісусом? Господь попереджає, що ця зустріч може настати несподівано. Подібно до того, як уночі приходить злодій, коли його ніхто не очікує, так само несподівано може настати і наша зустріч із Господом.
Коли я шукаю Небесного і читаю Боже Слово, Воно наставляє мене. Колосян 3:1-4:
“Отже, коли ви з Христом воскресли, то шукайте горішнього – того, де Христос сидить праворуч Бога. Думайте про горішнє, – не про земне. Адже ви померли, і ваше життя поховане з Христом у Бозі. Коли з’явиться Христос – ваше життя, тоді й ви з’явитеся з Ним у славі.”
Щоб бути готовими до цього переселення, важливо також мати відповідний одяг для подорожі. Про цей духовний одяг апостол Павло пише (Колосян 3:12-17):
“Отже, зодягніться, як обрані Богом, святі й улюблені, у щире милосердя, доброту, покірність, лагідність, довготерпіння, вибачаючи і прощаючи одне одному, коли хто проти кого має якусь скаргу. Як Христос простив вам, так само й ви робіть. А понад усе – любов; вона – зв’язок досконалості. Нехай перебуває у ваших серцях мир Христа, до якого ви були покликані в одному тілі, й будьте вдячні. Слово Христове нехай перебуває у вас щедро, в усякій мудрості. Навчайте і застерігайте самі себе, з вдячністю співаючи Богові у своїх серцях псалми, прославлення, духовні пісні. І все, що тільки робите, – словом або ділом, – усе робіть в Ім’я Господа Ісуса, дякуючи через Нього Богові Отцеві.”
Я дуже люблю подорожувати й зазвичай починаю збирати одяг задовго до поїздки. Ставлю свій рюкзак і складаю поруч усе, що, можливо, візьму із собою. Потім перебираю речі та дивлюся, що мені підійде, а що – ні. Також перевіряю прогноз погоди в тій місцевості, куди вирушаю.
Так само потрібно готуватися і до нашого духовного переселення – подорожі до Небесної оселі. Важливо, щоб усе необхідне було приготоване.
Господь відкриває нам, що Церква буде зодягнена у вісон праведності (Об’явлення 19:8):
“І дано їй зодягнутися в чистий і світлий вісон, бо вісон – це праведність святих”
Тому дуже важливо готуватися до Небесної оселі.
Відкрийте для себе багатство мудрості та настанов в інших проповідях тієї ж категорії. Дозвольте Слову Божому підкріпити Вас у вірі!
Коли я дивлюся на все, що відбувається навколо, моє серце болить, інколи приходять гнів, розчарування та інші тяжкі переживання. Водночас я бачу, наскільки Бог вірний Своєму Слову. Я спостерігав за подіями у ворожій країні: там люди гинуть у воді, руйнуються греблі. Шкода цих людей. Але Біблія застерігає, щоб людина не обманювала саму себе, адже що вона сіє, те й пожне (Галатів 6:7):
“Не обманюйтеся, – Бог осміяний бути не може. Бо що лише людина посіє, те й пожне.”
І це не жорстокість. Кожна насінина приносить примножений плід: коли ви сієте одне зерно, виростає не одне зернятко, а значно більший врожай (Осії 8:7):
“Посіявши вітер, вони пожнуть бурю. …”
Те, що людина сіє, одного дня повертається в її життя врожаєм. Бог справедливий. Ми бачимо, як сьогодні руйнуються міста і гинуть люди. І до тих, хто сіє це зло, воно обов’язково повернеться – повернеться примноженим, бо це Божий духовний принцип.
Тому важливо, щоб через усе побачене наші серця не занепадали і щоб в них не народжувалося зло у відповідь. Про справедливу відплату потурбується Сам Господь (Римлян 12:19):
“Не мстіть за себе, любі, але дайте місце гніву Божому, як написано: В Моїй владі є помста, і Я віддам, – каже Господь.”
Господь справедливий. Він усе бачить і все знає.
Чи живу я вільним від усього земного? Чи шукаю небесних цінностей: вічних і незмінних? Чи не боюся я смерті? Чи готовий до переселення? Що знаходиться в моєму багажі: у моїх намірах, словах і вчинках? Якою є моя віра? Чого я очікую?
Господь говорить, щоб ми не сумували, адже в Домі Небесного Отця багато осель (Івана 14:2-3):
“В домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце. І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоби де Я, там і ви були.”
У книзі Об’явлення записані слова великого потішення для кожного з нас (Об’явлення 21:3-7):
“І почув я гучний голос із престолу, що промовляв: Ось Божа оселя з людьми; і Він поселиться з ними, і вони будуть Його народом, і сам Бог буде з ними – їхній Бог; і Він обітре кожну сльозу з їхніх очей, і більше не буде смерті, ні страждань, ні голосіння, ні болю, – вже більше не буде, тому що перше минулося. І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось творю все нове! І каже: Напиши, бо ці слова правдиві й вірні! І Він сказав мені: Звершилося! Я є Альфа й Омега, Початок і Кінець. Я спраглому дам задаром живої води з джерела. Переможець успадкує все, і Я буду його Богом, а він буде Мені сином.”
Це велике потішення для нашого серця. Завжди молімося і просімо Господа: “Боже, допоможи нам бути готовими до цієї подорожі та жити як громадяни Неба”.
