Якось одна людина запитала мене, що означає термін “пізнання Бога”, як воно виявляється у практичному житті та чому є таким важливим для тих, хто вірує в Бога.

Втамування спраги душі

Людська душа спрагла за Богом. Я згадую, як у 90-ті роки багато людей мали величезну спрагу за Ним. Куди б ми не приїжджали з благовістям, варто було лише почати співати християнські пісні, як одразу сходилося багато людей. Не потрібно було запрошувати їх: вони чули спів і самі приходили. Люди дуже уважно слухали Боже Слово, щиро раділи, коли їм дарували Євангеліє, і ставили чимало запитань. Їхні душі були спраглі за Богом і за істиною.

Псалми 41:2-3:

“Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?”

Господь Ісус Христос сказав (Івана 4:14):

“а хто питиме воду, яку Я йому дам, не матиме спраги повік, бо вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.”

Цей світ пропонує людині багато чого, але ніщо земне не може вгамувати спрагу її душі. Душа шукає вічного, шукає Господа, свого Творця і Небесного Батька. Тому пізнання Бога – це вгамування спраги своєї душі.

Пізнання Бога – це пізнання Христа

2 Коринтян 4:5-6:

“Ми не проповідуємо себе, але Господа Ісуса Христа; ми ж – ваші раби через Ісуса. Бог, Який сказав: Нехай із темряви засяє світло! – освітив наші серця, щоби просвітити пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа.”

У Посланні до євреїв сказано, що Бог постановив в останні дні промовляти до людей через Свого Сина (Євреїв 1:1-3):

“Багато разів і багатьма способами колись через пророків говорив Бог до [наших] батьків. А цими останніми днями заговорив до нас через Сина, Якого поставив спадкоємцем усього і через Якого створив віки. Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, утримуючи все словом Своєї сили, здійснивши [Собою] очищення [наших] гріхів, сів праворуч Величності на висотах.”

Господь відкриває нам, що той, хто не пізнав Христа, не може по-справжньому пізнати й Отця. Ісус прийшов у цей світ, щоб через Нього люди пізнали Небесного Батька. Ніхто не приходить до Отця інакше, як через Христа, і ніхто не може прийти до Христа, якщо його не приведе Отець.

Преображення в Божий образ у Христі

Ісус Христос є для нас досконалим образом і взірцем. Тому важливо дивитися на те, Хто такий Христос, як Він жив і служив, яким був Його характер. 2 Коринтян 3:18:

“Ми ж усі з відкритим обличчям, мов у дзеркалі, оглядаємо Господню славу і перетворюємося в той самий образ від слави в славу, як від Господнього Духа.”

Важливо звернути увагу на те, яке преображення має відбуватися в нас через пізнання Христа. Передусім мають змінюватися наші думки (Римлян 12:2):

“І не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале.”

Наступне, що має змінюватися, – це наші вчинки, мотиви та цінності. 1 Івана 2:3-6:

“З того дізнаємося, що ми Його пізнали, якщо дотримуємося Його заповідей. Хто каже, що пізнав Його, а заповідей Його не дотримується, той неправдомовець, і в ньому немає правди. А хто дотримується Його слова, в тому Божа любов справді є досконалою. З цього пізнаємо, що ми в Ньому. Хто каже, що в Ньому перебуває, той має жити так само, як жив Він.”

Це гарний показник того, що пізнання Бога справді змінює моє життя.

Сьогодні багато людей називають себе християнами, але назва і сутність – це різні речі. Людина може ходити до церкви, але водночас залишати про себе недобре свідчення. Це може свідчити про те, що вона не народилася згори, не пізнала Бога і не пережила преображення в Його образ.

Проведення межі між собою та світом

Коли людина приходить до Бога, вона залишає цінності цього світу і починає шукати вищих, Божих цінностей.

Христос говорить, що скарб нашого серця показує, що саме є цінним і пріоритетним у нашому житті. Якщо нашим скарбом є цей світ і його діла, це неодмінно буде помітно. Але якщо Господь є найбільшим скарбом нашого життя, це також буде видно в наших словах, пріоритетах і вчинках.

2 Коринтян 6:16-18:

“Або яка згода між Божим храмом та ідолами? Адже ми – храм Живого Бога, як сказав Бог: Оселюся в них і ходитиму з ними, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом! Тому вийдіть з‑поміж них і відділіться, – говорить Господь, – і до нечистого не доторкайтеся, і Я прийму вас, і буду для вас Отцем, а ви будете для Мене синами й дочками, – каже Господь Вседержитель!”

Це досить радикальні цінності для тих, хто справді пізнає Бога. Вони завжди виявляються у виборі людини. Сам Господь сказав у Євангелії від Матвія 12:30:

“Хто не зі Мною, той проти Мене, і хто зі Мною не збирає, той розкидає.”

Наші цінності формують наші пріоритети, вчинки та рішення. Усе це показує, чи справді ми зробили вибір на користь Господа.

Тому пізнання Бога – це проведення чіткої межі між собою і цим світом, його цінностями, бажаннями та прагненнями. У 1 Івана 2:15-17 написано:

“Не любіть світу, ні того, що у світі: коли хто любить світ, в тому немає любові Отця. Адже все, що у світі, це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість; це не від Отця, а від світу. Проминає і світ, і його пожадання, а той, хто виконує Божу волю, – залишається вічно.”

Пізнання Бога приводить людину до любові до Господа. Саме тому Господь сказав, що є дві найбільші заповіді: любити Бога і любити ближнього. Саме це вирізняє людину, яка по-справжньому пізнає Господа.

Послух і виконання Божої волі

Одного разу я спілкувався з молодою людиною, яка шукала Бога і мала до мене дуже багато запитань. Вона запитала: “Якщо я прочитаю Біблію, чи стану віруючим?” Я відповів: “Коли ти читав підручник з хімії, чи став ти хіміком?” Так само, якщо ти прочитаєш Біблію, але не приймеш її як Боже Слово і не приймеш Господа Ісуса Христа, то можеш стати релігійною людиною, але не віруючою. Дуже багато людей знають Біблію, проте насправді не є віруючими. Вони лише володіють певними біблійними знаннями.

Пізнання Бога – це життя не для себе, а для Христа. Павло пише у 2 Коринтян 5:15:

“А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес.”

Пізнання Господа нашого Ісуса Христа завжди приносить результат

Мені дуже подобаються слова Павла про те, що він ще не досяг усього, чого прагнув сам і чого бажав від нього Господь. Він говорив, що все залишає і все вважає за мотлох заради того, щоб пізнати Господа Ісуса Христа.

Пізнання Бога примножує Божу благодать і мир у житті людини. 2 Петра 1:2:

“Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!”

Отже, пізнання Бога – це:

1. Втамування спраги своєї душі.
2. Пізнання Христа, адже через Нього ми пізнаємо Небесного Батька.
3. Преображення в Божий образ у Христі Ісусі, бо Він є досконалим взірцем, з Якого ми маємо брати приклад.
4. Проведення межі між собою та цим світом з його пожадливостями.
5. Послух і виконання Божої волі.
6. Примноження Божої благодаті в житті й серці кожного, хто шукає Господа.