Що робити, коли людина почувається відчайдушно або безпорадно? Що може бути причиною такого стану?

1. Причиною може бути надмірна втома, коли людина фізично знесилена.
2. Це може бути хвороба або такий надлам духу, який приходить через руйнування наших планів і мрій.
3. Це можуть бути наслідки втрати близьких людей чи втрати майна.

І якщо нічого з цим не робити, людина може дійти до депресії, з якої не так легко вийти.

Святе Письмо показує нам декілька Божих людей, які проходили через подібний стан. Подивіться, що говорить Давид у Псалмі 54/55:7:

“Тож я сказав: О, коли б я мав крила, як голубка, я полетів би і відпочив!”

Отже, навіть із Божими людьми таке трапляється. Ми можемо багато говорити правильних слів і гасел, але інколи це приходить і в наше життя.

Бог ніколи не залишає. Відкривайте Йому своє серце

Коли проходить такий період, перше важливе нагадування, що ти не сам. Бог ніколи не залишає, Він поруч навіть у цих обставинах.

Гарний приклад ми бачимо у 1 Царів 19 розділі – історію пророка Іллі. Спочатку він побачив великі Божі чудеса, а потім зіткнувся з великими загрозами та переслідуванням, через що втік у пустелю. У 1 Царів 19:4-7 віршах написано:

“подався в пустелю. Подолавши відстань шляху одного дня ходьби, він зупинився, сів під кущем ялівцю, і просив собі смерті, говорячи: Вже досить, Господи! Візьми моє життя, адже я не кращий за своїх батьків! Після цього він ліг, і заснув під кущем ялівцю. Але доторкнувся до нього ангел, і сказав йому: Встань, і попоїж! Він оглянувся, і побачив біля голови коржик, спечений на розжареному камені, й глечик з водою. Тож він наївся, напився води, й знову ліг спати. Але Господній ангел прийшов удруге, доторкнувся до нього і сказав: Встань, і ще підкріпись, адже перед тобою далека дорога!”

Подивіться на це знесилення, на відчуття повної безпорадності. Не кожного дня ангел приходив до Іллі. Але його стан був настільки відчайдушний, настільки глибоким був надлам серця, що навіть після того, як ангел дав йому їжу та воду, він поїв і знову ліг спати. І тоді ангел ще раз підняв його та сказав: “Встань і йди”.

Це дуже сильний приклад, з якого ми можемо взяти важливі уроки. Коли ангел підняв Іллю і сказав, що попереду далека дорога, той пішов. Він дійшов до гори, увійшов у печеру та оселився там. І тоді до нього прийшло Господнє слово із запитанням: “Чому ти тут, Іллє?”

Ілля виливає перед Богом увесь свій біль, усі свої страждання й думки. І це дуже важливе нагадування для нас: Бог завжди поруч, Він не полишає. Дуже важливо мати щире серце і говорити Богу те, що справді болить, те, що тебе ламає, руйнує. У 1 Царів 19:10 написано:

“А він відповів: Я дуже страждаю через зневагу до Господа Саваота, адже Ізраїльтяни відкинули Твій Заповіт, зруйнували Твої жертовники, а Твоїх пророків знищили мечем, – залишився я один, але й мене шукають, щоб відібрати життя.”

І тоді Господь починає говорити до нього. Це Його Слово. Він говорить і до тебе. Він нагадує, що не залишив тебе і що поряд із Ним завжди є надія.

Давид пише у Псалмі 22/23:4:

“Коли б я пішов навіть долиною смертної тіні, не боятимуся лиха, бо Ти зі мною. Твій жезл і Твій посох втішатимуть мене.”

Згадування Божого керівництва до цього часу та Його піклування. Жертва хвали

Коли ми переживаємо подібний стан серця, дуже важливо згадати Боже керівництво до цього часу, Його турботу та піклування і принести жертву хвали. Це справді є жертва хвали: коли ти надломлений, відчайдушний, безпорадний, але все одно відкриваєш уста і згадуєш усе, що Господь чинив у твоєму житті: Його турботу про тебе, Його захист, зцілення, щедрість, милість і прощення. Важливо приносити жертву хвали не лише тоді, коли все добре, а саме тоді, коли важко. Ось тоді це і є жертва. У Євреїв 13:15 написано:

“Отож, завжди приносьмо Богові жертву хвали, цебто плід уст, що Ім’я Його славлять.”

Павло наголошує: завжди. Не лише тоді, коли тобі добре, а й тоді, коли ти розбитий, надломлений і безпорадний. Це – плід уст.

Коли в мене бувають подібні моменти, я вмикаю поклоніння, гарний духовний спів. Спочатку вуста можуть бути ще закритими. Я можу просто ходити по кімнаті чи бути в якомусь тихому місці і слухати цю музику. Але через це Бог відкриває моє серце, розум і вуста, щоб я міг принести Йому жертву хвали – плід моїх уст.

Хвала Богу – це сила для зцілення надламаного духу. Коли ти починаєш це робити, згадуєш усе, що Господь зробив, тоді приходить поклоніння, тоді починаєш дякувати Богу. Згадайте ціну спасіння і прославляйте Христа за Його благодать, за вічне життя, за дар Святого Духа. Тож, сповнюйтеся Святим Духом, а не розпачем. Він поведе і не залишить.

Зміна фокусу з відчаю на пізнання Бога і того, що Він говорить

Змініть фокус зі своєї безпорадності та відчаю на пошук Господнього обличчя і пізнавайте Його. Це примножить мир і Божу благодать у вашому серці та житті. Зробіть тихішими свої думки, щоб почути Його тихий голос. І йдіть за Ним. У Псалмі 104/105:4 написано:

“Шукайте Господа і силу Його, завжди шукайте Його обличчя.”

Ісаї 55:6 говорить:

“Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!”

Є таке прислів’я: “Як тривога – так і до Бога”. Біжіть до Бога, відверніть свій погляд від біди, безпорадності та відчаю, шукайте Його обличчя і пізнавайте Його.

Пошук Бога – це пошук Його думок. Щоб краще бачити й чути Господа, потурбуйтеся про чистоту свого серця. Сам Ісус сказав у Матвія 5:8:

“Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.”

Дбайте про це, тому що інколи причиною відчаю та внутрішньої безпорадності стає гріх, який руйнує внутрішню людину.

Шукайте Божих думок і Божих шляхів. В Ісаї 55:8 написано:

“Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь.”

Тому шукаймо Його думок і Його шляхів, щоб знайти Його керівництва.

Щирість перед Господом

Дуже важливо бути щирими перед Господом, відкривати перед Ним своє серце і говорити Йому про свої бажання. Сам Господь сказав: “Хто стукає – тому відчинять; хто шукає – знаходить; хто просить – тому дається”. Тому стукайте, шукайте, говоріть – і знайдете.

Павло пише у Филип’ян 4:6-9:

“Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові. І мир Божий, який перевищує всяке розуміння, нехай береже ваші серця і ваші думки в Христі Ісусі. Наостанку, брати: те, що істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне хвали, – коли яка чеснота або коли яка похвала, – про це роздумуйте. Чого навчилися і що прийняли, що почули й побачили в мені, – оце й робіть. І Бог миру буде з вами.”

Резюме проповіді

Можливо, хтось із вас справді переживає такий відчайдушний стан або почуття безпорадності. Тоді зверніться до Господа. Не залишайтеся сам на сам зі своїм болем, бо коли ми дивимося лише на свій стан, на своє серце і свої думки, це тільки збільшує тягар.

Подивіться туди, де є світло, де є Господь, бо Він говорить: “Я є світло світу”. А там, де світло, там немає темряви. Ідіть від темряви серця до Господнього світла. Ідіть до Нього, бо Він є істина, шлях і життя.

Будьте благословенні в цей день. Нехай Господь потішить серце кожного з нас. Нехай захистить близьких, рідних, друзів, дітей, онуків і батьків. Нехай наші церкви перебувають під Його захистом. І нехай Господнє світло засяє в серці кожного, хто сьогодні читав, слухав Боже Слово і молився разом. Нехай зійде Його світло правди. Нехай прийде радість, мир і спокій у серце в Ім’я Ісуса Христа.