Як та яким чином приймати Боже керівництво? Воно сприймається через розуміння Його волі щодо нашого життя, вибору та дій.

Пізнавайте, у чому полягає Господня воля

Апостол Павло закликає нас бути уважними, не витрачати час на пусті пошуки чи вигадки. В Ефесян 5:15-17 читаємо:

“Отже, уважно слідкуйте, щоби поводитися не як немудрі, але як мудрі, цінуючи час, бо дні лукаві. Тому не будьте нерозумними, але пізнавайте, в чому полягає Господня воля.”

Коли я шукаю Божої волі, коли живу та дію в ній, це неодмінно приводить до того, що Господь, Який керує, буде возвеличений і прославлений. Не я, не моя мудрість, а Він.

Через що Бог може керувати нами

Господь керує різними способами:

1. Через Своє Слово, коли ми щоденно читаємо і розмірковуємо над Писанням – це один із найсильніших шляхів Божого голосу.
2. Через обставини, які Він допускає або відкриває.
3. Через внутрішнє свідчення в дусі, коли ми перебуваємо в молитві.
4. Через людей, яким ми небайдужі, через служителів.
5. Через відкриті двері, коли Божа воля стає очевидною через події.
6. І рідше – через сон, видіння чи ангелів, про що також говорить Писання.

Тому варто мати декілька важливих “сходинок”, щоб бути відкритими до Божого керівництва.

Відкривайте Богу бажання до Його керівництва у вашому житті

Перша сходинка – відкривайте Богу свої бажання. Просіть у Нього керівництва в житті, у служінні, у виборі. Апостол Павло нагадує (Филип’ян 4:6):

“Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові.

Чи готові ми слухати, що буде говорити Бог

Ми дуже швидкі до того, щоб говорити, але занадто повільні, коли потрібно слухати. Чи готові ми справді чути, що говорить Бог? Чи чуємо ми Його голос?

Зверніть увагу на те, як ви молитесь. Чи є у вашій молитві хоча б невеликі паузи – хвилини тиші, коли ви даєте Богу простір щось сказати? Найчастіше ми поспішаємо: висловили всі думки, прохання, плани, сказали “амінь” – і на тому все. Але Ісус нагадує, що Його вівці знають Його голос, чують Його і тому йдуть за Ним. За чужим голосом вони не йдуть. Чи маємо ми практику слухання? Чи впізнаємо Його голос? Чи готові йти за Ним тоді, коли Він говорить?

Господь звертається до Церков і промовляє: “Хто має вуха, нехай слухає, що Дух говорить Церквам.” Серед шторму, серед грому життєвих обставин нам необхідно мати місце і час, де серце і розум заспокоюються, бо тільки в тиші ми можемо почути те, що говорить Бог. Ісус говорить про таємну комірчину: “Зайди, зачини двері та скажи Богу, Який у тайні. – І ти почуєш, що Він говорить”. У тиші ми отримуємо надію і бачимо, як Бог діє насправді.

Шукайте Божого обличчя, а не Його долонь

Важливо слухати. Коли ми входимо в цю потаємну комірчину, Господь наполягає на тому, щоб ми шукали Його обличчя, а не Його долонь. Ми так легко шукаємо руки, які дають, але часто не слухаємо серця Бога, Його волі та Його поради. А Писання говорить: “Шукайте Мого обличчя.”

Єремія 7:13 нагадує:

“Так само й тепер, оскільки ви чините всі ті самі справи, – говорить Господь, – хоча Я постійно звертався до вас, безперестанку попереджаючи, але ви не слухали, – Я кликав вас, а ви не відповідали!”

Аввакум 2:1 говорить про ту ж поставу:

“Я стану на свою варту, підіймусь на фортифікаційний вал і подивлюсь, – почекаю, що Він скаже мені у відповідь на мою скаргу.”

Саме це – стан людини, яка слухає. А інколи ми схожі на дітей, про яких батьки кажуть: “тільки відвернувся – і він уже забув усе, що йому казали”. А Господь каже: “Слухайте Мене. Почуйте. Я – Бог, Який говорить і слухає. Мої діти знають Мій голос, чують Мене і рухаються за Мною.”

Будьте уважними, щоб бачити Божу дію в обставинах, в яких ми перебуваємо

Важливо бути уважними, щоб бачити Божу дію в обставинах, в яких ми перебуваємо: і в маленьких деталях, і у великих змінах. Важливо бачити істину, а не те, що лише здається. Майже до кожного пророка, коли Бог промовляв, Він ставив однакове запитання: “Що ти бачиш?” У Єремії 1:11-12 читаємо:

“Тоді було до мене Господнє слово такого змісту: Що ти бачиш, Єреміє? Я відповів: Бачу галузку мигдалевого дерева. А Господь мені сказав: Ти правильно побачив, адже Я пильную над Моїм словом, щоб воно виконувалось.”

Господь ніби питає: “Ти справді бачиш те, що Я тобі показую? Чи не плутаєш Моє з тим, що лише тобі здалося?” Так само і в Захарії 5:2:

“Ангел спитав мене: Що ти бачиш? …”

Робіть кроки віри, приймаючи Боже керівництво

Рухайтеся з вірою і покорою, приймаючи Боже керівництво. Біблія показує, що часто люди чули і бачили, але не корилися. Єремії 6:16:

“Так говорить Господь: Зупиніться на дорогах ваших і роздивіться, – довідайтеся про стежки відвічні, – де дорога до доброго, нею йдіть, і знайдете спокій вашим душам. Але вони відповіли: Не підемо!”

Господь запрошує нас почути, побачити, зробити правильний Божий вибір і рухатися в цьому.

Йона теж чув Божий голос, знав Божу волю і бачив, куди потрібно йти, але він розвернувся і побіг у протилежному напрямку – і став першим “підводником” на землі, опинившись у череві кита.

Чи готові ми приймати Боже керівництво? Іноді воно здається нам нелогічним, незрозумілим, непрактичним і тоді ми робимо по-своєму. Але тоді виникає запитання: навіщо ми взагалі приходимо до Бога, якщо хочемо вчинити тільки так, як бачимо самі?

Сходинки до Божого керівництва

Хочу побажати усім Божого керівництва і ще раз нагадати сходинки, які допомагають його приймати.

1. Відкрийте свої бажання перед Господом з розумінням і прийняттям Його волі.
2. Слухайте так, щоб чути, бо інколи ми слухаємо, але не чуємо.
3. Дивіться уважно, щоб бачити Божий рух у подіях.
4. Робіть крок віри у довірі та покорі Божому керівництву.

Господь говорить: “Я маю у Своєму серці бажання керувати вами на добро.” Тому нехай Він рясно благословить кожного з нас, щоб ми відкривали Йому свої бажання і шукали Божого керівництва для вибору, для життя, для служіння. Господу приємно, коли ми чуємо, бачимо і приймаємо Його водіння і рухаємося за Ним. Бо Він каже: “Де Я, там і слуга Мій буде.”