Коли в житті людини відбуваються якісь негативні події, це вибиває її зі звичного темпу. Вона переживає хвилювання, біль та різноманітні емоції, що наповнюють серце гострим болем. Після трагедії у Дніпрі серця багатьох спочатку наповнились великим болем, потім смутком, а згодом люди майже впали в депресію, адже було вкрай важко та боляче усвідомлювати й переживати, що гинуть діти, підлітки, дорослі, люди похилого віку.

Перезавантаження розуму для виходу з пікового емоційного навантаження

Розмірковуючи над трагедією, можна згадати один текст із Біблії (Римлянам 12:2)

«Не підкоряйтеся світу цьому. Краще нехай ваш розум зміниться і відновиться, щоб змогли ви пізнати й прийняти волю Божу, щоб збагнули ви, що є добре, досконале й бажане Богу.»

Інколи дуже потрібне “перезавантаження” серця та розуму задля виходу з емоційного навантаження – це як при збої комп’ютера чи телефона, коли спочатку рекомендують перезавантажити пристрій. І вже якщо це не допомагає, слід звернутися до сервісного центру. Так от для людей також важливо “перезавантажуватись”.

Треба змінити та відновити розум через Боже Слово і Святого Духа. Коли розум збивається через емоції – природні для людини емоції гніву, люті, страху, – то важливим є “перезавантаження” та відновлення духу й духовних функцій. Бо якщо людина цього не робитиме, то матиме проблеми й все складніше буде відновлювати духовні функції. Це необхідно, щоб і надалі жити згідно з Божою волею і для Його слави.

Коли бачиш, як знущаються чи вбивають когось, виникають емоції, і вони природні при спогляданні такого лиха. Проте, для відновлення духу та повернення в “Божу гавань” під Його покров, де серце сповнене миру, є певні Божі рекомендації.

Терпеливість нехай має чин досконалості

Ніхто з людей не любить терпіти. На прикладі повільних перших комп’ютерів: це зараз люди мають швидше обладнання, а раніше в моменти очікування результату люди втрачали терпіння, гнівались та чинили недосконало.

Щоб стати довершеними, потрібно просити в Бога Його мудрості. Це – Божа драбина, за допомогою якої можна керуватися в темряві і йти з Господом, коли навколо біль і час війни, коли ми бачимо дійсність такою, якою вона є. Терпіння дуже потрібне кожному, адже викликає рух і розвиток віри та життя. За цими сходинками веде людей Божа любов та Його Батьківське Слово потішення.

Божа любов та Його Батьківське Слово

Прочитаємо Послання до Римлян 5:1-6:

«Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, в якій перебуваємо і хвалимося надією на Божу славу. І не лише нею, а й хвалимося, коли страждаємо, знаючи, що страждання виробляє терпеливість, а терпеливість – досвід, а досвід – надію. Надія ж не засоромлює, адже Божа любов влилася в наші серця через даного нам Святого Духа. Бо Христос, коли ми ще були безсилі, у відповідний час помер за нечестивих.»

Апостол Павло говорив про те, що наше життя йтиме сходинками. Він згадує про утиски, біль, страждання, кажучи, що терпеливість дає досвід, а досвід – надію.

У минулому люди слухали розповіді батьків про попередню війну, про лихо та скорботу. Тоді це була лише історія, до якої ми не торкалися. Сьогодні ж ми маємо війну, втрати та біль, які торкаються кожного. Це приносить великі зрушення в серцях.

Павло говорить, що терпіння, надія і віра ведуть до незламного духу, а Божа любов дарує сили, щоб іти, ухопившись за Нього. Це є величезна Божа благодать, що Божа любов злилася в наші серця через Святого Духа. Любов досконала, та її дійство в серці та розумі також досконале. Христос прийшов на землю, щоб віддати життя, аби в цій скорботі ми мали міцний фундамент – скелю Його любові.

У Посланні до Євреїв 13:5-6 йдеться про те, що Бог ніколи не залишить і не відмовиться від нас:

Живе спілкування з Богом

Господь дав важливу пропозицію для кожного: “Ви йдіть у свою таємничу кімнату, зачиніть двері та скажіть Мені все”. Це необхідно, щоб виливати перед Богом свій біль, гнів, страх за Україну, воїнів, людей та дітей. Святе Письмо каже, що Він відповість і буде діяти у нашому житті. Тому дуже важливо, щоб ми могли прийти в ту таємну кімнату, щоб дивитися в Його обличчя, бути в Його присутності та чути, що і як Він буде говорити, потішаючи нас.

Його Слово дуже важливо почути, бо іноді ми забагато говоримо і мало слухаємо, що Бог може відповідати. І сьогодні я багато говорив Йому, і потім усе закрив, увімкнув лагідну музику поклоніння та тихенько сидів. І тоді Господь наповняв серце Своєю любов’ю, єлеєм Духа приносив потішення і лив на рани серця, відновлюючи мене. Тому необхідним є те, про що казав Павло (До римлян 12:2):

«І не пристосовуйтеся до цього віку, але змінюйтеся оновленням [вашого] розуму, щоб ви пізнавали, що є Божа воля: добре, приємне і досконале.»

Потішення Боже

Бог дасть потішення всім, хто мав скруту, біль, страх, втрати на цій війні. Адже Бог сказав: “Я ніколи не залишу вас і не покину. Я буду в кожному дні, у кожній хвилині, секунді у вашому житті”.

Люди мають зрозуміти один важливий момент – не варто затягувати з “перезавантаженням” свого серця, адже її відсутність може призвести до болю, втрати віри та депресії. Господь обов’язково скаже вам: “Я відновлю твоє серце. Я хочу бути в тобі та з тобою. Я хочу показати тобі Свою славу й силу. Згадай про все те, що ти вже бачив у своєму житті, у житті батьків, церкви”. Після цього ви відчуєте полегшення.

Тому Павло казав ці слова (1 Коринтян 6:19):

“Хіба ви не знаєте, що ваші тіла – це храм Святого Духа, Який є у вас і Якого ви маєте від Бога, і що ви не належите самим собі?”

Коли вас охоплюватиме біль, гнів, ярість, спішіть до Господа, щоб зрозуміти, що ви “не ваші” й важливо не ваше, а Боже. І тоді прийде Його потішення.