Розмірковуючи про деякі свої вчинки та думки можна дійти висновку, що дуже важливо не бути в полоні ілюзій.
Інколи люди міркують про це, думаючи, що вони самі собі Бог, що вони все можуть, усе в їхніх руках і вони мають повну владу. Деколи люди поводяться так, наче вони тут на землі вічні, без смерті та усякої влади над ними.

Життя правдою та істиною

Ілюзії завжди ведуть до розчарувань, падінь і занепаду духом, тому важливо жити правдою та істиною. Зверніть увагу на Псалом 49:6-8:

«Чому маю боятися в лиху годину, коли мене по п’ятах переслідує несправедливість моїх нападників – тих, що надіються на свою силу і хваляться великим своїм багатством? Адже жодна людина не викупить брата свого і не дасть Богові викупу за нього,»

Дивлячись на все те, що трапляється нині, можна підтвердити, що для росії це була велика ілюзія захопити Україну або Київ за 3 дні. Сьогодні бачимо правду, адже війна йде не два дні, не два тижні й дуже багато людей загинуло. Чиясь ілюзія привела до великих втрат.

Ілюзія безпеки та багатства

Інколи ми маємо ілюзію, що наше життя цілком безпечне. Господь на це навів приклад багатого фермера (Луки 12:13-21):

«Озвався до Нього хтось із натовпу: Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною! Та Він відповів йому: Чоловіче, хто Мене поставив суддею або розподілювачем над вами? І промовив ще до них: Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо не від надміру багатства залежить життя людини! І Він розповів їм притчу, кажучи: В одного багатого чоловіка рясно вродила нива. Тож думав він, говорячи сам до себе: Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю? І сказав: Зроблю так: розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все [моє] збіжжя та моє добро і скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися… А Бог до нього промовив: Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе! А те, що ти приготував, кому воно буде? Так буває з тим, хто збирає для себе, але не багатіє для Бога.»

Треба зглянутися на те, що це не є основою. Завжди важливо дякувати за те, що ми маємо, але покладатися на Бога. Потрібно звернути увагу, що ілюзія в тому, що багатство не є тим, що забезпечить на все життя. Бо сьогодні воно є, а завтра – нема. Сьогодні, коли йде війна, дуже багато людей залишили свої домівки, і тепер цих домівок зовсім немає. А вони мали надію та впевненість, що це залишиться ще для нащадків, тому важливо не жити в полоні ілюзій.

Ілюзія значущості та статусу

Інколи люди мають велику ілюзію про свою значущість і статус. Вони гадають, що це все є силою в цьому світі, що надає перевагу.

У Святому Письмі є гарний приклад щодо цієї теми – мова йде про Навуходоносора і його сина Валтасара. Навуходоносо підносився до неба, але Бог змирив його, і він був відділений від людей, жив як тварина десь у полі кілька років, аж доки до нього не прийшло до нього розуміння, що Бог – над усім: Він встановлює і знімає, відлучає та приймає.

Але син Навуходоносора, Валтасар, не взяв до прикладу батька. Він дуже підносився, багато що робив такого, що було боляче для серця Бога. Як написано в 5 розділі книги пророка Даниїла, цар Валтасар загордився, став зарозумілим і зухвалим. Він позабирав усе приладдя та посуд із храму та влаштовував великі обіди зі своїми прибічниками. Він пишався та підносився цим. Даніїла 5:22-28:

«А ти, його сину, Валтасаре, не упокорив свого серця, хоча про все це ти знав! Ти піднявся проти Господа Небес, – до тебе принесено посуд з Його Храму, і ти, і твої вельможі, твої жінки і твої наложниці пили з них вино, прославляючи богів срібних і золотих, мідних і залізних, дерев’яних та кам’яних, які не бачать, не чують і не розуміють, а Бога, від Якого залежить твоє дихання й усі твої дороги життя, – Його ти не прославив! Тому й послав Він оцю кисть руки, якою зроблений цей напис. А написано тут наступне: МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ, УПАРСІН! Пояснення написаного таке: МЕНЕ – Бог порахував час (підбив підсумок) твого царства і встановив йому кінець. ТЕКЕЛ – ти зважений на вазі й виявився надто легким. ПЕРЕС – твоє царство розділене і віддане мідійцям та персам.»

Зверніть увагу, що халдейський цар Валтасар тієї ж ночі був убитий.

«Тож мені найменш важливо, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу. І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь. Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, – тоді кожному буде похвала від Бога.»

Павло говорить, що не пишається всім тим, що він має, або до чого прийшов, але каже: “Я і себе не суджу, бо є Бог, Котрий – Суддя сердець, Котрий знає наміри серця та бачить цінності серця. Він дасть нагороду”.

Якщо Бог десь когось підняв або поставив, важливо у кротості та смиренні завжди розуміти, що це Він зробив і дякувати Йому. Бо ці всі становища, як ми читаємо Біблію, бачимо, що інколи були царі, а за ними – їхні раби ставали царями, і Бог – Той, Хто рухає все це.

Ілюзії щодо свого духовного стану

Надважливо також не мати ілюзії щодо свого духовного стану. Іноді люди настільки самовпевнені та підносяться настільки, що виникає ілюзія духовного життя, яка веде до духовного занепаду та духовної смерті. Зверніть увагу, що говорить Господь, звертаючись до Лаодикійської церкви (Об’явлення 3:15-16):

«Я знаю твої діла, що ти ні холодний, ні гарячий. О, якби був ти або холодним, або гарячим! А що ти ледь теплий, – ні гарячий, ні холодний, – то Я змушений викинути тебе з Моїх уст.»

Господь звертається до церкви та наголошує (ми часто говоримо це до людей, які не знають Бога, але Господь звертається саме до церкви): “Ось Я стою під дверима і стукаю” (Об’явлення 3:20). Зверніть увагу, Він говорить: “Я не там, де ви є, Я за дверима. Мені немає місця там, де ви є”, адже інколи люди співають та проголошують: “Христос, Ти тут, Господи”, але чи Він тут? Можливо, Він за дверима? Далі Він продовжує (Об’явлення 3:20-22):

«Ось Я стою під дверима і стукаю. Якщо хто почує Мій голос і відчинить двері, то Я ввійду до нього і буду вечеряти з ним, і він зі Мною. Переможцеві дозволю сісти зі Мною на Моєму престолі, – як і Я, перемігши, сів з Моїм Отцем на Його престолі. Хто має вухо, нехай слухає, що Дух промовляє до Церков.»

Трактування спасіння

Важливо для кожного зрозуміти й не мати ілюзії щодо спасіння, бо Господь каже, що тільки той, хто покличе до Нього, той і спасеться. Павло говорить, що спасіння – по благодаті. Інколи люди багато що роблять і гадають, що Бог то все бачить, і зарахує їм це в спасіння, але потрібно звернути увагу на Послання до Ефесян 2:8-10:

«Адже ви спасенні благодаттю через віру, і це не від вас, це Божий дар, не від діл, щоб ніхто не хвалився. Тому що ми – Його творіння, ми створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог наперед приготував для нас, щоб ми в них перебували.»

Навернення і спасіння обов’язково приведуть до цих добрих справ, але важливо, щоб кожен розумів той порядок, що спасіння ми маємо по благодаті. А якщо ти маєш його по благодаті, то стережися, щоб не загубити свого вінця, не залишити та не кинути цю дорогу. Пильнуй, щоб розуміти.

Ілюзія сили

Поговоримо про ілюзію сили. Павло говорить про це так (Филип’ян 4:13):

«Усе можу в Тому, Хто мене зміцнює, – [в Ісусі Христі].»

Христос попереджає (Івана 15:5):

«Я є Виноградна Лоза, ви – галузки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той приносить рясний урожай, бо без Мене не можете робити нічого.»

Важливо, щоб ми давали змогу Господу досліджувати наше серце, щоб ми дослухалися до цього дослідження і до того, що Він говорить, і не жили в ілюзіях. Зверніть увагу, Господь про це говорить (Луки 6:46):

“Чому Мене кличете: Господи, Господи! – а не робите того, що Я кажу?”

Господь каже, що прийдуть багато людей і скажуть: “Ми Ім’ям Твоїм багато чуд робили: і зцілювали, і вогонь з неба зводили”. Але тоді Він відповість: “Я ніколи не знав вас”. Вони прожили в омані, в ілюзії й залишилися, без вічного життя. Ілюзія призводить до загибелі.

Про це є притча про 10 дів, де 5 з них були мудрі, а 5 нерозумні. Ті, що були нерозумні, не турбувалися, мали ілюзію, що також придбають масло у свій час, щоб зустріти Обранця – Христа Ісуса. Але ж Господь сказав: “Не знаю вас”.

Резюме

Важливо, щоб Господь Духом Святим просвітлив наше серце та розум. Як сказано у Псалмі 25(26):2:

«Досліди мене, Господи, і випробуй мене, випробуй вогнем моє нутро (мислення) і моє серце (почуття),»