Кожен із нас потребує втіхи для серця, адже сьогодні різні обставини, війна в країні та зло навколо можуть руйнувати віру, надію та саму людину. Важливо замислитися, хто і що може дати потішення для серця, духу та життя.
Кожен із нас потребує втіхи для серця, адже сьогодні різні обставини, війна в країні та зло навколо можуть руйнувати віру, надію та саму людину. Важливо замислитися, хто і що може дати потішення для серця, духу та життя.
Псалом 36(37):3-6:
«Надійся на Господа і чини добро, живи на землі та зберігай вірність. Веселися в Господі й Він задовольнить бажання твого серця. Доручи Господу свою дорогу, покладайся на Нього, а Він буде діяти. Він виявить твою праведність, наче світло, і твою справедливість, наче полудень.»
Біблія свідчить, що Господь Ісус говорив учням: “Добре для вас, що я піду із цієї землі, бо Я пошлю Духа Святого, Який буде вас втішати завжди та всюди. Він буде з вами, наповнюватиме вас і керуватиме, щоб серце не занепадало”. Як написано у 2 Посланні до Коринтян 1:3-5:
«Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець співчуття і Бог усякої втіхи, Який розраджує нас у всіх наших скорботах, аби і ми могли потішати тих, хто перебуває у різних скорботах, утіхою, якою Бог потішає нас самих. Наскільки в нас множаться страждання Христа, настільки через Христа множиться і наша втіха.»
Це дійсно так. У тексті йдеться про великі сподівання, що коли ми молимося та просимо в Бога потішення, то Дух Святий приходить і приносить цю потіху в серце. У сумні часи й часи хвилювань можна звертатись до Нього зі словами: “Господи, Дух Святий, потіш моє серце”. І незабаром ви відчуєте мир, спокій, любов та Божу радість, що прийдуть у серце.
Святе Письмо говорить, що Бог є Той, Хто дає втіху, причому всіляке потішення. Тому ми найперше звертаємося до Господа за втіхою. Добре, коли ми молимося в Ім’я Ісуса, бо, як пише апостол Павло в Посланні до Филип’ян 2:10:
«аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних;»
Важливо звертатися до Бога та просити про втіху, бо Він – Той, Хто чує і допомагає. Як сказано в Біблії (Єремiя 33:3):
«Звернись до Мене, і Я тобі відповім, – сповіщу тобі велике й неосяжне, – відкрию те, чого ти не знаєш.»
Як приклад, можемо згадати історію двох великих друзів – Давида та Йонатана. Маючи такого друга, як Йонатан, Давид мав від нього втіху. Як записано в 1 Самуїла (20:41-42):
«І коли слуга відійшов, то Давид вийшов з південного боку скелі, впав долілиць, і тричі вклонився. Потім вони поцілували один одного, й розридались, хоч Давид плакав довше. Нарешті Йонатан промовив до Давида: Іди з миром, і в чому ми обидва присягались в ім’я Господнє, то нехай Господь буде запорукою між мною і тобою, а також між моїми нащадками, та між твоїми нащадками повіки!»
Бачимо, що Йонатан прийшов підтримати Давида, і вони разом плакали й тішили одне одного.
Ця проповідь торкнулася теми [вказати назву]. Відкрийте для себе багатство мудрості та настанов в інших проповідях тієї ж категорії. Дозвольте Слову Божому [змінити ваші сімейні стосунки – вказати тематичне] !
Згадуються місця зі Святого Письма, де Біблія говорить, що дуже добре бути з тими, хто плаче, розділити їхній смуток і дати втіху. Вона приходить, коли Бог відповідає на наші молитви.
Не важко здогадатись, Авраам був дуже втішений, коли Божа обітниця здійснилася та в нього народився син, хоча на цю втіху йому довелося довго чекати. Нам важливо чекати, вірити, молитися і просити, бо Господь із нами. Послання до Римлян (8:31-39):
«Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас? Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього? Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог – Той, Хто оправдує! А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, – Він і заступається за нас! Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз. Але в цьому всьому перемагаємо – завдяки Тому, Хто нас полюбив. Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні висота, ні глибина, ні будь‑яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі!»
Святе Письмо каже, що Якщо Він за нас, то хто може бути проти? Він – Той, Хто з нами, Хто дарує мир, спокій і потішення. Псалми 117(118):6:
«Господь зі мною – я не боюсь нікого, що може зробити мені людина?»
Він – за нас, Він – Той, Хто поруч із нами й дарує спокій.
Рекомендуємо прочитати Псалом 118 (119) Давида, де можна побачити, наскільки багато підбадьорення в тому, що Бог дотримує Свого Слова, дає обітниці, навертає нас до Себе, щоб кожен міг мати втіху. Тому, якщо є якісь проблеми, страх, утиски чи внутрішня війна в серці, беріть і читайте Псалми, Біблію та Божі обітниці – й буде велике втішення для серця. Давид пише у Псалмі 118(119):92-94:
«Якби Твій Закон не був для мене втіхою, я загинув би в своїй скорботі. Повік не забуду Твоїх Заповідей, бо ними Ти мене оживляєш! Я Твій, спаси мене, бо я шукаю Твоїх постанов!»
Це велика перевага над усім цим світом, бо він не має такого потішення. Ми ж маємо Боже Слово, Яке може дарувати нам його. Нашою втіхою є Той, Хто живе в нас – це Бог. І це Його обітниця, як Він каже: “Я з вами повсякчас, за будь-яких часів. Я не залишу вас. Навіть якщо підете долиною смертної тіні, то Я завжди буду з вами”. Коли ми щось втрачаємо у світі, розлучаємось із кимось, є Божа втіха в Ньому, у Його Слові, у друзях і в Божій церкві. Це те, що може давати нам її в ці страшні та нелегкі часи.
Був випадок, коли мені було дуже важко на серці, і я молився: “Господи, даруй мені втіху, дай мені якесь сонечко у вікно мого серця. Дай мені бодай щось, що могло б мене розрадити”. – Приблизно за 2 години телефонує мій добрий друг зі США, кажучи: “У нас зараз ніч, але Бог мене розбудив. У мене було бажання подзвонити тобі. Як ти там? Ми молимося за тебе. Ми дуже любимо тебе”. Від такого легко заплакати, адже Господь так дбає про кожного з нас, щоб дати Свою втіху, пригорнути, як Батько пригортає синів і дочок. Він – Той, Хто тримає нас біля Своїх грудей, Хто любить і не залишить. Він завжди дасть світло в наше серце, Сам буде світлом у нашому серці, завжди буде нашою втіхою.
Згадується ще один момент – коли Бог повертає або дає щось нове замість того, що було загублене. Іов багато від чого потерпав, багато чого позбувся і загубив. Але є момент, коли Бог благословив його, дав потіху, примножив усе те, що було згублене. Він благословив Іова в його останні дні.
Це потішає та надає розраду в серці, що Бог так турбується і піклується про кожного з нас. Звертайте свою увагу на Господа, майте спілкування з Ним, Божою Церквою та друзями. Не забувайте, що якщо когось хтось вас потішає, то колись прийде час, коли ви буде тією людиною, хто буде потішати інших.
Висловлюйте вдячність Богу за невимовний дар Святого Духа, Який є для кожного Тим, Хто втішає в цій земній долі. Сьогодні ми маємо також Його Слово, Яке можна читати, слухати, дивитися. Дуже важливо звертати на це увагу, бо Бог через Слово говорить до нас, підкріплює, втішає, дуже любить кожного. Це Слово – актуальне сьогодні, адже всі потребують потішення, а Бог – Той, Хто може це зробити.