Коли ми читаємо Святе Письмо, чи прикладаємо серце до того, щоб не лише розуміти прочитане, а й жити ним?
Читаючи Послання до филип’ян 1:21, я отримав натхнення для цих роздумів. Апостол Павло пише:
«Адже для мене життя – це Христос, а смерть – це надбання.»
Я зупинився на цих словах і замислився: що для мене означає жити Христом? І Господь почав вкладати в серце багато думок, якими хочу поділитися.
Жити Христом – це, насамперед, дихати Ним. Дихати Святим Духом, Який спонукає мене розмірковувати, шукати і пізнавати Господа.
Жити Христом – це обирати, чим я насичую себе. Ісус каже, що Він є Хліб життя. Святе Письмо закликає нас (Псалом 33(34):9):
«Скуштуйте й побачите, Який добрий Господь…»
У кожного з нас є свій “смак” у житті. Але чи є Христос моїм смаком? Чи прагну я Його так, як голодний прагне хліба?
Жити Христом – це не стояти на місці, а рухатися. У Євангелії від Івана 12:26 Ісус говорить:
«Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, …»
Життя з Христом – це дорога, це рух вперед. Апостол Павло порівнює це із бігом марафону: ми біжимо не просто так, а щоб отримати нагороду.
Жити Христом – це також мріяти. Мати мрію – бути вічно разом із Ним.
І далі у тому ж вірші (Івана 12:26) Ісус говорить:
«… і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець.»
Тому я йду за Ним, живу Ним, щоб одного дня увійти у вічність і бути з Ним назавжди. Це життя Христа в мені і мій намір жити Христом обов’язково приведуть мене туди, де перебуває Він, бо Господь дуже уважний до сердець тих, хто прагне бути з Ним.
Жити Христом – це бути там, де перебуває Він. Ісус сказав (Матвія 18:20):
«Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!»
Жити Христом – це шукати Його присутності, прагнути бути там, де Він є.
Жити Христом означає покорятися Йому – Тому, Хто віддав Своє життя за кожного з нас. Жити Христом – це бути слухняним Його Слову. Господь нагадує нам притчу: ті, хто слухають Його Слово, йдуть за Ним і виконують Його волю, – будують своє життя на доброму фундаменті, на скелі. А Сам Христос є тією Скелею, наріжним каменем нашого життя.
Жити Христом – це спілкуватися з Ним. Бог дуже бажає, щоб я приходив до Нього в молитві. Коли Ісус запрошує нас у “таємну кімнату”, Він закликає зачинити двері нашого серця і розуму від усього стороннього, щоб залишитися наодинці з Ним. Господь прагне не лише слухати мене, а особисто бажає говорити до мене. У Старому Заповіті багато разів Господь наголошує: «Я – Бог, Який говорить». Він не подібний до ідолів, зроблених руками людей, які мовчать і не чують. Наш Бог – живий, Той, Хто промовляє.
Жити Христом – це і радіти, і плакати разом із Ним. Ісус обіцяв дарувати Своїм учням досконалу радість – радість від Його життя в нас і нашого життя для Нього. Апостол Павло нагадує (1 Солунян 5:16):
«Завжди радійте,»
Можливо, ми могли б заперечити: “Господи, як радіти, коли довкола – лихоліття, війна, страждання?” Але звернімо увагу: Він завжди з нами, Він – Той, Хто потішає нас та веде нас дорогою життя. Ісус, залишаючи Своїх учнів на землі, пообіцяв (Матвія 28:20):
«… І ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку! [Амінь].»
У всі дні – дні радості, дні втрат, дні випробувань – Він незмінно поруч. І ця Його вірність наповнює нас справжньою радістю.
Жити Христом – це жити Його родиною. Господь говорить, що ми – вівці Його отари і каже (Луки 12:32):
«Не бійся, мале стадо, бо уподобав ваш Отець дати вам Царство.»
Жити Христом означає жити радощами, болями, спілкуванням у Його родині. Дух Святий хрестив нас, занурив у Його Тіло – у Церкву. Це і є істинне життя Христом.
Жити Христом означає бути світлом, адже Він Сам є Світло світу. І якщо Христос живе в нас, то ми покликані світити для цього світу, щоб люди бачили наші добрі вчинки і прославляли Отця Небесного.
Жити Христом – це бути наповненим Ним. І в цьому нам допомагає Святий Дух. Ісус, звертаючись до Своїх учнів, казав (Івана 16:13-14):
«Коли ж прийде Він, Дух Істини, то поведе вас до повної істини, бо не від Себе буде говорити, але що почує, те й говоритиме, і сповістить вам те, що має настати. Він Мене прославить, бо від Мого одержить і сповістить вам.»
Дух Святий – Той, Хто наповнює нас Христом. Апостол Павло застерігає нас бути уважними до підступних і лукавих часів, наголошуючи (Ефесян 5:18):
«… а наповнюйтеся Духом,»
Наповнюватись Духом Святим – це жити Христом. Нехай же Дух Святий щедро наповнює наше життя, наше серце і наш розум.
Відкрийте для себе багатство мудрості та настанов в інших проповідях тієї ж категорії. Дозвольте Слову Божому підкріпити Вас у вірі!
Жити Христом – це прагнути до досконалості у Ньому. Можливо, сьогодні ми могли б сказати: це дуже складно. І справді, це нелегкий шлях, але Бог дає нам для цього все необхідне. Апостол Павло нагадує (1 Коринтян 2:16):
«… Ми ж маємо розум Христа!»
Господь дає нам розуміння, веде нас у Своїй істині і це – знання правди; цей шлях в істині приводить нас до зростання і духовної досконалості. Дух Святий діє в наших серцях, змінює нас і все більше уподібнює до Христа.
Жити Христом – це любити Його і бути улюбленим Ним. І ця любов – не просто гарні слова або емоції. Ми часто співаємо прекрасні пісні: «Христос, я люблю Тебе», але справжня любов виявляється у вчинках, у роздумах та в постійному прагненні бути ближче до Нього, жити в Ньому і для Нього.
Бог не тільки говорить про Свою любов – Він її доказав це (Івана 3:16, Римлян 5:8):
«Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне.»
«Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками.»
Як я можу відповідати на цю любов? Святе Письмо навчає нас: якщо я живу Христом, то моя любов до Нього проявляється у плодах для Нього, у служінні, у використанні тих дарів, які Дух Святий вкладає в наше життя. Ті дари, які ми отримали від Нього, покликані бути на користь, на славу і на радість нашому Спасителю – Ісусу Христу.
Жити Христом – це постійно очікувати на зустріч із Ним. Це чекання – активне, наповнене вірою, любов’ю і надією. Ми чекаємо Його повернення, ми чекаємо на ту велику зустріч із Тим, Хто полюбив нас від початку і чекає на нас. Звернімо увагу на те, як закінчується Новий Заповіт.
Остання книга – Об’явлення, і там звучить заклик (Об’явлення 22:20):
«Каже Той, Хто свідчить це: Так, незабаром приходжу! Амінь! [Так], прийди, Господи Ісусе!»
Чи є в моєму серці це бажання? Якщо я живу Христом, я прагну зустрічі з Ним, чекаю на цю зустріч, рахую дні, тижні, місяці й роки, думаючи: «Господи, як хочеться вже побачити Тебе!» Це подібно до того, як люди, які щиро люблять одне одного, з нетерпінням очікують зустрічі зі своїм коханим. Так і душа, яка живе Христом, завжди бажає і чекає зустрічі з Ним.
Жити Христом – це бути щасливим Христом. Ми можемо бути щасливими від багатьох речей у житті; і це добре. Але справжнє, повне, досконале щастя – в Ньому, бо Він – досконалий, Він – повнота радості і джерело істинного щастя. Жити Христом – це бути щасливим Ним, як людина, що знайшла скарб, як у притчі, де Ісус говорить про чоловіка, який, знайшовши дорогоцінну перлину, пішов і продав усе, що мав, аби придбати ту землю (Матвія 13:44-46):
«Царство Небесне подібне до скарбу, схованого в полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радості йде та продає все, що має, й купує те поле. Ще Царство Небесне подібне до людини, – до купця, який шукає гарних перлин; знайшовши одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.»
Так і ми, знайшовши Христа, віддаємо все, щоб належати Йому та бути щасливими Ним і в Ньому.
Чи щасливий я Христом? Сьогодні ми можемо переживати багато втрат. Ми втрачаємо близьких, рідних, друзів, спілкування. Хтось втрачає майно, хтось здоров’я, хтось дітей. Ці втрати розривають наше серце, завдають болю, але попри все, чи залишаюсь я щасливим у Христі? Бо якщо я живу Христом, то моє справжнє щастя – це Він.
Є ще один важливий аспект, хоча і не дуже популярний: жити Христом означає також страждати за Нього. Господь через Святе Письмо нагадує нам, що як Христос постраждав, так і ми будемо мати участь у стражданнях. Це частина християнського шляху. Апостол Павло говорив, що для нього це честь і привілей. Він навіть казав (Колосян 1:24):
«Тепер я радію в моїх стражданнях за вас і доповнюю недостатність Христових страждань у моєму тілі задля Його тіла, яким є Церква.»
Страждання за Христа – це не покарання, а нагорода: страждання не за власні провини, а за вірність Христові. Господь обіцяє, що за таку вірність буде вінець слави, нагорода за посвяту і стійкість.
І тому ще раз хочу звернути увагу на слова Павла (Филип’ян 1:21):
«Адже для мене життя – це Христос, а смерть – це надбання.»
Давайте кожен замислимось: що означає для мене – жити Христом?
