Cвого часу у мене народилися три доньки. І тричі я був в тому місці, де вони народжувалися, тричі я зустрічав і очікував. Сьогодні – декілька думок про те, що необхідно, щоб зустріти Святе Немовля. Всякий раз, коли я чекав немовля, то мав необхідність бути там, де воно є. Тобто я біг до роддому, щоб зустріти.

Будьте там, де є Христос

Я згадав про те, що один чоловік, якого звали Закхей, дуже-дуже хотів бачити Христа і для того він побіг перед ходою, якою йшли багато людей зі Христом. Він виліз на дерево і очікував. І він отримав запрошення і Христос був в його домі.

Тому для того, щоб розділити цю радість і святкування, я би рекомендував усім бути там, де Христос. Сам Христос сказав (Матвія 18:20):

“Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них.”

В цей день, де б ви не збиралися (чи то церква, чи то будинок молитви, чи якась група), дуже важливо розуміти, що Христос там, де зібрані в Його Ім’я.

Кожного разу, коли я очікував немовля, то дещо робив. Це був великий ремонт кімнати: клеїлися нові шпалери, щось фарбувалося, прибирався весь пил – тобто робилося все, щоб для немовля, яке прийде у цей будинок, було дуже комфортно.

Приготуйте своє серце, щоб прийняти Ісуса

Так само і з нашим життям. В теперішній час інколи святкують Різдво, але в цьому Святі немає Христа, немає Святого Немовля. Це є якісь розваги, їжа, веселий час, але Ісуса там немає. А дуже важливо приготувати свій дім, своє серце для того, щоб:

• хто не прийняв, то прийняти це Святе Немовля;
• а хто прийняв, щоб Йому було дуже комфортно в серці.

Павло говорить у Посланні до Євреїв 3:6:

“Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.”

Чи дійсно моє серце є Його домом? Чи дійсно в ньому є комфорт для Христа? Для того, щоб ми побачили це Святе Немовля та могли мати цю радість, Христос говорить (Матвія 5:8):

“Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. ”

Тому важливий цей ремонт серця, його прибирання, щоб ми могли бачити Христа.

Діти дуже відчувають, коли їх люблять, а коли – ні. Тому важливо звернути увагу, з яким серцем я святкую, якщо запросив це Немовляв. Чи дійсно я Його люблю? Чи дійсно моє серце готове до того? Псалми 50(51):12-14:

“Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови. Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене.”

Коли я готую серце, дуже важливо докладати зусиль. Про прийняття Христа одного разу сказав Іван Хреститель (Івана 3:30):

“Він має рости, я ж маліти.”

Якщо ми прийняли Його у своє серце, то важливо й дозволити, щоб Він зростав, щоб мене було менше, а Він щоб наповнював моє серце.

Коли народжується немовля, то всі графіки та плани змінюються під нього і тому мамочки кидають кар’єру, полишають дуже багато чого і живуть немовлям. Тільки якийсь звук – і мама вже там; тільки щось треба – вже там: і кормлять, і поять, і переодягають, і миють – тобто виконують все, що потрібно. Павло говорить до Галатів 2:20:

“І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.”

Чи дійсно Він живе в мені і чи комфортно Йому там?

У Филип’ян 1:21 Павло каже:

“Бо для мене життя то Христос…”

Чи дійсно ми прийшли в те місце, де є Ісус Христос, і чи живе Він в нас

Чи дійсно ми прийшли в те місце? Коли ми приходимо до роддому, то проводимо там зовсім невеликий час, а потім беремо немовля та йдемо додому, де вже воно живе з нами. Ми приходимо до церкви, ми десь в групі – це ніби ми приходимо до роддому. Але важливо, щоб це Святе Немовля жило в нашому серці і Йому було комфортно.

Коли немовля приходить в дім, це не зовсім комфортно для людей. Так, ми любимо, піклуємося, турбуємося, але буває й так, що діти ночами не дають спати; і коли вони хворіють, то всі разом і турбуються, і переживають, і інколи плачуть, і звертаються по допомогу. Але хочу звернути увагу, що завжди є плід. Його перебування в мені має свій плід. Одного разу Господь сказав (Івана 12:26):

“Як хто служить Мені, хай іде той за Мною, і де Я, там буде й слуга Мій. Як хто служить Мені, того пошанує Отець.”

Що це означає для кожного з нас

Що зробили пастухи, прийшовши до Христа? – Вони прославили Господа Бога за те, що він дарував Святе Немовля. Прийшли мудреці й принесли свої дари і пожертви; і вони зробили великий поклін, бо бачили ту зірку, яка привела їх. Згадайте про ту зірку, яка приводить вас до того місця, де є Святе Немовля. Згадайте про тих людей, які вам благовістовували спасіння і Божу благодать, і подякуйте Богу за це. Якщо ви ще не прийняли Христа своїм Спасителем, то, можливо, цей день уже настав. Це ваш день, день, коли ви приймете Його на свої руки. Я згадую, як приймав ці невеликі конвертики з немовлятами – руки аж тряслись від того, яким я був радим і щасливим, що я маю цих діточок. Радість приходить разом з Ним! Він приходить в моє серце, в мій дім, в церкву тільки тоді, коли дійсно для Нього підготовлене місце.

Інколи люди кажуть: “То хіба люди були такі злі, що не прийняли Христа, і Він народився десь у хліву та в яслах був покладений? – Зверніть увагу на своє серце. Чи може Він бути покладеним не десь коло вас в яслах, а безпосередньо у вашому серці. Чи дійсно ви радієте, що Він прийшов і народився? Чи це призводить до того, що ви вклоняєтеся Богові?

Привітання з Різдвом Христовим