Христос воскрес і дарує можливість зрозуміти, наскільки важливо цінувати те, що Бог дарує людям у Христі. Деякі тексти Святого Письма спонукають нас до роздумів над цим питанням.
Христос воскрес і дарує можливість зрозуміти, наскільки важливо цінувати те, що Бог дарує людям у Христі. Деякі тексти Святого Письма спонукають нас до роздумів над цим питанням.
1 Коринтян 2:12-16:
«Ми ж одержали не духа світу, але Духа, Який від Бога, щоби знати те, що дароване нам Богом; про що й говоримо не вченими словами людської мудрості, але навченими [Святим] Духом, порівнюючи духовне з Духовним. Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно. Духовна ж людина про все це судить, а її саму ніхто не судить. Бо хто пізнав розум Господа, хто повчатиме Його? Ми ж маємо розум Христа!»
Інколи люди не цінують того, що мають. Це нагадує притчу, яку розповідав Христос про блудного сина. Дана історія має велике значення, адже молодший син не цінував того, що мав у батьківському домі, тому покинув усе та пішов геть, проте, знайшов лише злидні та безнадію. Коли ж він повернувся, батько радісно зустрів його. Однак, старший син, який працював у полі, образився на батька, сказавши, що той нічого йому не давав, тоді як він служив вірно. Батько відповів: “Сину мій, усе моє – то твоє”.
Душевна людина, керована плотськими бажаннями, не сприймає та не цінує духовного. Вона цінує лише тимчасове, а не вічне. Для розуміння вічних істин Бог дарує людям розум Христовий та мудрість, щоб вкладати сили у вічне.
Святе Письмо нагадує про деякі обітниці та дари, які дає Бог. Насамперед варто згадати про Христове воскресіння, яке християни святкують і радіють, бо воно приносить спасіння та вічне життя через віру.
Апостол Павло наголошує, що ніхто не може заслужити це власними справами, релігійністю чи дотриманням закону – Господь дарує це безоплатно. Звернемо увагу на широко відомий уривок Святого Письма, який називають “золотим віршем” – Івана 3:16:
«Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне.»
Це важливо, адже Бог дарує порятунок та вічне життя всім, хто вірить у Нього.
Згадаймо 1 Коринтян 15 главу, де апостол Павло наголошує, що якщо сподіватися на Христа лише в цьому житті й не вірити в Його воскресіння, то все марно і немає ні спасіння, ні вічного життя. Тому є радість від того, що Господь підтверджує спасіння та вічне життя, а Святий Дух свідчить, що людина є Божою дитиною. Радість – у тому, що спасіння не потрібно заробляти – Бог дає його з ласки й любові.
Бог дарує прощення, адже кожна людина є недосконалою. У 1 Івана 1:9 говориться:
«Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності.»
Це приносить радість, бо не треба жити у страху та під тягарем провини. Бог прощає гріхи та беззаконня.
Можна про багато чого розмовляти та роздумувати, але найкраще, що є – вже написано у Святому Письмі. Псалми 102(103):8-13:
«Співчутливий і милостивий Господь, довготерпеливий і сповнений доброти. Не завжди Він звинувачує нас і не вічно Він гнівається. Він не чинить нам відповідно з нашими гріхами, – не відплачує нам за нашими провинами. Бо як високо над землею небо, настільки велика Його любов до тих, котрі шанують Його. Як далеко є схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня. Як батько любить дітей, так Господь виявляє милість до тих, котрі Його бояться.»
Це справді поетичні слова Святого Письма, що оспівують Бога як люблячого Отця, Який прощає.
У Діях святих апостолів у 17 розділі мовиться, що Бог наказує всім людям покаятися (Дії 17:30):
«Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися,»
Це не просто запрошення чи теза, а наказ. Якщо виконувати його, людина отримує прощення, вічне життя та спасіння, чого Бог і бажає для кожного.
Відкрийте для себе багатство мудрості та настанов в інших проповідях тієї ж категорії. Дозвольте Слову Божому підкріпити Вас у вірі!
Важливо, що без цього неможливо жити в Дусі та в цьому світі, адже Бог дарує людям Свою досконалу любов. Це підтверджується в Івана 3:16. Бог віддав у жертву Свого Сина, щоб явити Свою любов і відкрити розум та серце людей до віри, щоб вони могли зрозуміти цю любов.
У Посланні до ефесян 3:14-21 мовиться:
«Для цього я схиляюсь на свої коліна перед Отцем [Господа нашого Ісуса Христа], від Якого має ім’я кожна родина на небесах і на землі, щоби за багатством Своєї слави Він дав вам через Свого Духа зміцнитися силою у внутрішній людині, щоби через віру Христос оселився у ваших серцях, аби ви, укорінені й засновані на любові, разом з усіма святими змогли зрозуміти, що це за ширина й довжина, висота й глибина, і пізнати Христову любов, яка сягає за межі пізнання, щоб наповнилися ви всякою Божою повнотою. А Тому, Хто силою, яка діє в нас, може зробити значно більше всього, що ми просимо або думаємо, – Йому слава в Церкві й у Христі Ісусі на всі покоління і навіки‑віків, амінь!»
Бог дарує Свою любов, щоб кожна людина могла називатися та бути Його дитиною. Це дуже важливо, адже без Божої любові світ загинув би.
Бог обіцяє не лише спасіння, вічне життя, прощення та любов, а й спадщину для Своїх діточок (Івана 14:1-3):
«Хай не тривожиться ваше серце: вірте в Бога і в Мене вірте. В домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце. І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоби де Я, там і ви були.»
Він дає велику обітницю та спадщину для кожного, хто є Його дитиною. Це додає радості не лише тут, на землі, а й вічності – бути з Ним і мати небесну спадщину. Як говорив апостол Павло у 2 главі послання до ефесян: ті, хто у Христі Ісусі, вже посаджені на небесах. Це важливо зрозуміти.
Деякі люди думають, що потрібно далеко їхати чи робити щось особливе, щоб зустрітися з Богом. Однак, Господь каже: “Я оселюся у твоєму серці”. Павло писав (Євреям 3:6):
«а Христос – як Син у Своєму домі. Цим домом є ми, якщо [аж до кінця непохитно] збережемо відвагу та похвалу надії.»
Христос говорив (Івана 4:23-24):
«Але надходить час, – і вже тепер він є, – коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає Собі таких поклонників. Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині.»
Неважливо, чи то Господь знайшов людину, чи людина знайшла Його. Головне – що вони зустрілися. Це велика радість – бути з Богом, у Бозі та йти за Ним.
Щоб проторувати земну дорогу, Бог надає силу – Свою могутню силу. Ми маємо подолати цей шлях і досягти вічного життя. Павло писав (Ефесян 6:10):
«Нарешті, зміцнюйтеся Господом та могутністю Його сили.»
Давид у Псалмі 61(62):12 говорив:
«Один раз промовив Бог, а я почув двічі, що сила – в Бога,»
Важливо, щоб Христос був у центрі життя, бо Його сила веде до спасіння та вічного життя. Хрест воскресіння – найвищий вияв Божої участі в долі кожної людини та світу.
Варто заохочувати одне одного пізнавати Бога, користуватися тим, що Він щедро дає. Гарним прикладом є апостол Павло, який казав, що забуває те, що позаду, а прагне до мети – осягнути те, для чого Христос покликав його. Він говорив (Филип’ян 1:21):
«Адже для мене життя – це Христос, а смерть – це надбання.»
Цінності та пріоритети християн – не цінності та пріоритети цього світу. Важливо фокусуватися на Господі, а не на тлінному та тимчасовому. Бог закликає пізнавати Його, шукати Його обличчя, покладати віру й надію на Нього та Святе Письмо. Це допомагає в житті та досягненні того, що Він обіцяє дарувати.
Згадаймо старшого сина з притчі про блудного сина, який сказав батькові: “Ти мені нічого не дав”. Інколи це стає гаслом людського життя, однак, варто звернути увагу на те, що насправді дає Господь, особливо зараз, під час лиха, війни, руїни та біди. Людина має найвищу цінність.
Був такий псалом, в якому йшлося про те, що Христос є перлиною та дорогоцінним камінням, за яке варто все віддати, аби мати Його у своєму житті. Нехай Господь підбадьорює кожного пізнавати, розуміти та користуватися Його дарами, які Він нам дарує. Нехай Він благословляє кожного.