Що вказує на те, що я – людина від Бога, Божа, що я у Бозі? На чому базується це знання та впевненість? 1 Івана 5:18-20:
“Знаємо, що кожний, хто народився від Бога, не грішить. Адже хто народився від Бога, береже себе, і лукавий не торкається його. Знаємо, що ми – від Бога, і що весь світ перебуває в злі. Знаємо, що Божий Син прийшов і дав нам розуміння, щоб ми пізнали Істинного і перебували в Істинному – в Його Сині Ісусі Христі. Він є істинний Бог і вічне життя.”
Хотілося б порозмірковувати над тим, чи Божия я. Христос говорив про те, що все починається зсередини, але обов’язково буде помітно зовні. Об’явлення 22:12:
“Ось Я незабаром приходжу, і Моя нагорода зі Мною, щоб віддати кожному за його вчинками.”
Святе Письмо говорить, що велика радість, велике досягнення не тільки називатися, а й бути Божими синами, Божими людьми.
Якщо я є Божа людина, людина від Бога, то обов’язково повинен мати Святого Духа. Святе Письмо говорить, що ми маємо бути народжені від води і від Духа, як сказав Сам Господь Христос. Павло довершує цю думку в Римлянам 8:9:
“… Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його.”
Тому є питання, чи є Божий дух в моєму серці. Павло також стверджує (1 Коринтян 3:16):
“Хіба не знаєте, що ви – храм Божий, і що Божий Дух живе в вас?”
Важливо розуміти, що я – Божа людина тільки тоді, коли Дух Божий є в мені, діє в мені і я народжений від Нього.
В Ефесян 3:17 Павло говорить так:
“щоби через віру Христос оселився у ваших серцях, аби ви, укорінені й засновані на любові,”
Хочу звернути увагу, щоб Ісус не тільки оселився, а перебував на постійній основі. Він живе в мені і Павло продовжує цю думку (Євреїв 3:6):
“а Христос – як Син у Своєму домі. Цим домом є ми, якщо [аж до кінця непохитно] збережемо відвагу та похвалу надії.”
Колись було таке оповідання християнське, в якому одна людина приходила і задавала тільки одне питання: “чи живе Христос у вашому домі, у вашому серці?” І тому це є показником, чи живе Христос у моєму серці.
Якщо я Божа людина, то Слово Боже перебуває в мені і діє (Колосян 3:16):
“Слово Христове нехай перебуває у вас щедро…”
Зверніть увагу: не по одній крапельці, а щедро. Господь Ісус Христос звертає нашу увагу на те, що це Слово є життям (Матвія 4:4):
“У відповідь Він сказав: Написано: Не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст.”
Боже Слово – Дух і життя. Це те, що зміцнює нашу віру і приводить від віри в віру. Павло говорить до Євреїв 4:12-13 наступне:
“Адже Слово Боже – живе й діяльне, гостріше від усякого двосічного меча: воно проникає аж до поділу душі й духа, суглобів і мозку кісток, судить думки й наміри серця. І немає створіння, яке б сховалося від Нього, але все оголене й відкрите перед Його очима, – Йому дамо звіт!”
І тому побажання для всіх Божих людей, щоб Слово Христове перебувало у нас щедро.
Наступне, на чому збудовуюсь я як людина Божа. В Ефесян 2:20 Павло пише, що ми збудовані не на людській філософії, поняттях чи психології цього світу. Він говорить, що ми
“збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос;”
Це є наша основа. Павло говорить, що коли ми дійсно ми на цьому збудовані, то наше життя буде згідно Євангелія і ми будемо відстоювати віру євангельську, бути збудованими у Христі. До Филип’ян 1:27 Павло говорить так:
“Тільки живіть згідно з Євангелією Христа, щоб коли прийду й побачу вас, а навіть якщо буду відсутній, чув би про вас, що стоїте в одному дусі, однодушно відстоюючи віру Євангелії,”
Дуже важливо, на чому збудовуємося ми. Святе письмо говорить, що нашим фундаментом є основа апостолів, пророки і наріжний камінь – Сам Ісус Христос. Якщо я людина від Бога, то перебуваю у Христі Ісусі. Сам Господь говорить (Івана 15:4):
“Перебувайте в Мені, а Я – у вас. Як галузка не може приносити плоду сама по собі, якщо не буде на виноградній лозі, так і ви, якщо не будете перебувати в Мені.”
Якщо перебуваємо у Христі, Він стає нашим життям, нашим киснем, живою водою, живим хлібом, який дає життя для внутрішньої людини. Павло говорить до Филип’ян 1:21:
“Адже для мене життя – це Христос, а смерть – це надбання.”
І тому, якщо я Божа людина, якщо я від Бога, то Христос є моїм життям.
Відкрийте для себе багатство мудрості та настанов в інших проповідях тієї ж категорії. Дозвольте Слову Божому підкріпити Вас у вірі!
Якщо я від Бога людина, то вірю, що маю вічне життя і проголошую це. В Івана 3:36 Господь говорить:
“Хто вірить у Сина, той має вічне життя …”
Те, що ми маємо вічне життя, укріплює, зрощує і примножує нашу надію.
Декілька разів я мав бесіди з людьми, які вже були при переході до Небесної оселі; і коли я задавав питання: “Чи ти маєш вічне життя?”, люди казали: “Не знаю, я там побачу”. Але там буде запізно, бо Господь проголошує, що всякий, хто вірить в Ісуса Христа, має вічне життя.
Якщо я від Бога, то маю жагу пізнання Його та докладаю до цього зусилля і тому буду мати плід в Ісусі Христі (2 Петра 1:8):
“Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.”
Бо через це, що я маю (2 Петра 1:2):
“Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!”
Через пізнання Господа в мені примножується Божа благодать і примножується моє пізнання, що приводить до помноження віри, надії і сили Божої в мені і через мене.
Якщо ми люди від Бога, це буде обов’язково підтверджено ділами добра у Христі (2 Тимофія 3:17, Ефесян 2:10):
“щоби Божа людина була досконала, на всяке добре діло готова.”
“Тому що ми – Його творіння, ми створені в Христі Ісусі для добрих діл, які Бог наперед приготував для нас, щоб ми в них перебували.”
Це буде підтвердженням того, що ми є Божими людьми. Це не тільки слова, а те, що зовні; те, що люди побачать добрі діла, що вони будуть робити, будуть вихваляти Небесного Батька.
Якщо ми люди від Бога, то гріх не є нашою сутністю та сутністю нашого життя. Ми не говоримо про те, що ми зовсім безгрішні. Іван пише, що “брати мої, всі ми багато грішимо”. Але це не є сутністю нашого життя, бо Божий Дух торкається нашого серця і кров Христа очищає нас. У 1 Івана 5:18 говориться наступне:
“Знаємо, що кожний, хто народився від Бога, не грішить. Адже хто народився від Бога, береже себе, і лукавий не торкається його.”
Отже, Божа людина береже себе від гріха.
Якщо я від Бога, то шукатиму світла і перебуватиму в ньому. Я не під владою темряви і сатани. Я під владою світла, а світлом є Господь наш Ісус Христос. 1 Івана 1:5-10:
“Ось звістка, яку ми почули від Нього й сповіщаємо вам: Бог є світло, і в Ньому немає жодної темряви! Коли скажемо, що маємо спільність з Ним, а ходимо в темряві, то говоримо неправду і правди не робимо. Коли ж ходимо у світлі, як Сам Він є у світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров Ісуса [Христа], Його Сина, очищає нас від усякого гріха. Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди. Якщо ж визнаємо свої гріхи, то Він вірний і праведний, щоб простити нам гріхи й очистити нас від усякої неправедності. А коли скажемо, що ми не згрішили, то робимо Його неправдомовним, і Його слово в нас не перебуває.”
Боже Слово буде являти Його світло в нашому житті.
Святе Письмо говорить і питає, чи я в Божому ковчезі, чи я у Церкві, бо Господь збудував Церкву для тих, хто від Нього. Він Духом Святим хрестив нас в тіло Своє, що є Церква Божа. Павло попереджає: якщо ти – Божа людина, то не залишай твоє зібрання, а будь разом із братами і сестрами, бо там є світло. Господь говорить (Матвія 18:20):
“Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!”
Якщо ми – люди від Бога, то чекаємо на Нього, на Його прихід з усіма святими і ми говоримо: “Господь, прийди”. Об’явлення 22:20-21:
“Каже Той, Хто свідчить це: Так, незабаром приходжу! Амінь! [Так], прийди, Господи Ісусе! Благодать Господа Ісуса з усіма! [Амінь].”
Тому дуже важливо, коли ми проголошуємо: “Господи, прийди”. З першого дня Церкви Божої тут на землі всі чекали і чекають приходу Господнього, бо ніхто не знає ні дня, ні часу, коли Він прийде. Тому важливо бути дітьми Божими, людьми від Бога в цьому світі.
