Тема, яка інколи торкається людей, що вже, так би мовити, добігли до другої молодості й далі: “Що робити, коли приходить криза середнього віку?”

Подяка Богу за все те, що було в молодості

По-перше, потрібно подякувати Богові за все, що було в юності: за наш запал, активність, за всі служіння, які Він дозволив нам звершувати, за дари, якими користувалися, за те, що ми були корисні і для сім’ї, і для церкви, і для спільноти. Не забуваймо, що Бог знає весь шлях і всю працю кожного з нас – і за це ми дякуємо Йому.

Розуміння свого віку життя

Далі важливо розуміти свій час і свій вік. Життя змінюється, воно не статичне. У Книзі Еклезіаста 3:1-2 сказано:

“Все має свій час, і кожна справа під небом має свою пору. Є час народитись і час помирати; час садити і час виривати посаджене;”

– і перелік триває. Тому важливо, щоб те, що ми робимо, ми робили у свій час.

Також потрібно пам’ятати про свій дар, який дав нам Господь, про покликання та потенціал, що залишаються з нами у будь-якому віці. Наші знання, освіта, досвід – це велика цінність. І важливо усвідомити, що у нових життєвих обставинах вони відкривають для нас новий потенціал. Святе Письмо підбадьорює нас (Псалми 92:13-16):

“Праведник процвітатиме, як пальма, підніматиметься вгору, як кедр на Лівані. Посаджені в Господньому Домі, – такі процвітають у дворах нашого Бога. Навіть у пізньому похилому віці вони будуть плодовиті, соковиті й свіжі, аби сповіщати про справедливість Господню. Він – моя Скеля, і в Ньому немає жодної неправди.”

Цей текст нагадує, що якщо ми в Господі, то криза середнього віку не повинна нас зламати. Можливо, це просто час змінити бачення, щось переосмислити, щоб приносити плід у тому життєвому сезоні, в якому ми є.

Пророк Ісая 40:28 говорить:

“Хіба ти не знаєш, чи не чув, що наш Господь – Бог вічний?! Він, Творець землі і Всесвіту, – не знемагає і не втомлюється! Його розум і задуми незбагненні!”

Бачення того, як досягати результатів своїм даром у доступних формах

Важливо мати нове бачення, як досягати результату у своєму дарі, незважаючи на вік чи обставини. Іноді потрібно змінити форму того, що ми робимо, не змінюючи сутності, бо якщо Бог покликав, дав дар і поклав служіння на серце, важливо його продовжувати. І в цьому є благословення.

Гарний приклад – апостол Павло. Він перейшов від активного благовістя, заснування церков і бурного служіння до в’язниці. Ці обставини обмежили його можливість робити те, у чому він був особливо плідний. Але подивімося, що він робив далі. Павло не став менш плідним і не припинив свого служіння. Перше – він збирав тих, хто міг приходити до нього, і давав їм настанови. Далі він почав активно листуватися з церквами, які заснував. Він передавав їм настанови у вірі, у християнському житті, у святості та праведності. У в’язниці він продовжував благовістити і мав великий успіх, бо сьогодні ми маємо його послання, що стали основою християнського навчання. Крім того, маючи час, Павло почав активно молитися за церкви. Чудовий приклад – Филип’ян 1:8-11:

“Бог мені свідок, що в сердечній любові Ісуса Христа я тужу за всіма вами. Молюся про те, щоб ваша любов все більше й більше зростала в пізнанні та в усякому досвіді, щоб ви досліджували все краще та були чисті й бездоганні в день Христа, сповнені плодами праведності через Ісуса Христа – для Божої слави та похвали.”

До Колосян 1:3-5 він пише:

“Дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа; завжди молимося за вас, почувши про вашу віру в Ісуса Христа, про любов, яку маєте до всіх святих через надію, що зберігається для вас на небесах, про яку ви раніше чули в слові істини Євангелії,”

Павло використовував обставини, в яких опинився, і той час, який мав, щоб принести максимум плоду та залишатися повністю задіяним у служінні.

Певний час я перебував у смутку, але почав молитися: “Господи, допоможи мені зрозуміти, що я можу робити в цих обставинах, щоб мій дар не занепадав, щоб моє служіння продовжувалося. Як мені служити Тобі зараз?” – І Бог підказав. Він показав мені, що сучасні технології можуть стати інструментом служіння. Колись один молодий брат сказав: “Пастор, шкода, що ми тепер так рідко вас бачимо. Може, ви могли б щось записувати, якесь відео?” І з того часу я почав записувати відеороздуми, проповіді. Це той формат, в якому я можу служити нині. Це тримає мене в Божій справі: роздумувати над тим, що любиш, і ділитися цим, навіть коли фізично не можеш бути поруч. Щоранку я рано встаю і надсилаю людям тексти, які торкаються мого серця. Інколи отримую відповідь: “Звідки ви знали, що саме сьогодні мені це потрібно?” – А я не знаю, це Бог використовує. Він завжди робить усе вчасно. Господь ніби говорить: “У тебе є час. Тож пізнавай, роздумуй, читай Моє Слово, молися, служи – роби те, до чого покликаний.”

Інколи мене кличуть проповідувати для молоді. Якось я дав обіцянку і хочу бути вірним їй. Я приходжу і проповідую. І тепер можу сказати, що не відчуваю жодної кризи через те, що не можу бути таким активним, як колись.

Якби запитали: “Хотів би ти, щоб усе повернулося, як раніше?” – Так, хотів би. Хотілося б знову багато їздити, свідчити, благовістити, проповідувати, служити. Але Господь каже: “Для всього – свій час і Я можу використати тебе по-іншому.”

Тому не занепадайте духом. Помоліться – і нехай Бог дасть розуміння вашого потенціалу в тому часі, в якому ви зараз живете, і в тому дарі, який дав вам Господь. Можливо, потрібно лише змінити форму, не змінюючи сутності. А тим, хто ще не відкрив свого дару чи покликання, інколи варто змінити не лише форму, а й сам напрям служіння, бо, можливо, саме це і є той дар, до якого Господь кличе.

Залишайтеся духовно плодоносними

Господь дає нам життя, надихає Святим Духом, дає Слово та можливості. Він хоче, щоб кожен період нашого життя був плодовитим. А якщо приходить пауза чи опускання рук, моліться про Боже керівництво. Апостол Павло каже, що всі, хто народжені згори і мають Духа Христового, це Божі діти, керовані Святим Духом. Запитуйте Його – і Він дасть мудрості, поведе, відкриє шлях.

Інколи найбільша перешкода в усьому цьому – лінь. Не піддавайтеся їй. Святе Письмо говорить: “У кого є, тому ще додасться; а в кого немає – забереться й те, що мав.” Тому рухайтеся. Христос розповів притчу про господаря та рабів, яким були довірені таланти. Господар не чекав, що йому повернуть просто те, що він дав; а очікував примноження. Тож, незважаючи на обставини і роки, дуже важливо бути плодовитим.

Одного разу до мене підійшла жінка в церкві й сказала: “Пасторе, я так хотіла би щось робити, але я вже слабка і майже нічого не бачу. Що я могла би робити?” Я відповів: “Ви можете бути молитовником для служителів. Коли є служіння, моліться за них; коли не спиться – моліться; коли маєте час – моліться”. Ми всі цього потребуємо. Іноді ми навіть не усвідомлюємо, наскільки це важливо, але в духовному вимірі це має велику силу.