Що робити, коли ви згрішили, а почуття провини не полишає і наче знищує всі барви життя? Це знайоме багатьом людям. Яка ж є принципова дія, що допомагає скинути цей тягар провини і гріха?

Визнання гріха та покаяння

Перший крок – визнати свій гріх і покаятися. Ми маємо зрозуміти, що грішимо проти Бога, коли не дотримуємося Його Закону, і грішимо проти людей. Саме покаяння є тим, що відкриває нам шлях до свободи від провини. У Діях апостолів 17:30 сказано:

“Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,”

А в 1 Івана 1:9 читаємо:

“Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.”

Відновлення заподіяних втрат

Багато людей моляться, каються перед Богом, але забувають ще про одну важливу річ. Якщо ми згрішили і завдали шкоди ближньому, то, за можливості, потрібно відновити втрачене. Прикладом цього є історія Закхея – митника, який наживався на людях, був нечесним. Але коли він зустрівся з Христом і запросив Його до свого дому, ця зустріч глибоко змінила його серце. Закхей сказав (Луки 19:8):

“Став же Закхей та й промовив до Господа: Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, верну вчетверо.”

Прийняття прощення по вірі та бути вільним від почуття провини

Наступний крок – по вірі прийняти прощення і бути вільним від почуття провини згідно зі Словом Божим. Багато людей, навіть коли вони просять вибачення і відновлюють те, що було втрачене, все одно продовжують носити на собі тягар провини протягом усього життя. Але так не повинно бути. Слово Боже говорить (1 Івана 1:7):

“Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха.”

Апостол Іван нагадує нам, що світло Божої присутності, дія Святого Духа і Його Слово допомагають нам побачити свій гріх, а кров Ісуса Христа очищає нас від усіх гріхів.

Далі ми читаємо (1 Івана 1:9):

“Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої.”

Це діє не наша сила, а дія Божа.

Усе, що відбувається у духовному житті, потребує віри, тому важливо приходити до Господа саме з вірою. Апостол Павло говорить (Євреїв 11:6):

“Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.”

Коли я приходжу до Господа і каюсь, то можу бути впевненим, що Він вірний і праведний, Він очищає мене. Моє завдання – по вірі прийняти Його прощення. Пророк Ісая передає Божі слова (Ісаї 44:22):

“Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку гріхи твої, навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив!”

Бог – багатомилостивий

Після того, як ми вибачилися і відновили втрачене, важливо пам’ятати та проголошувати, ким є наш Господь. Часто люди уявляють Бога лише як суворого суддю, який стежить, аби зловити нас на помилці й покарати. Але Святе Письмо відкриває нам інший образ: коли ми неправі, Господь може дисциплінувати нас, та водночас Він є люблячим і милостивим. У Псалмах 103:8-13 сказано:

“Співчутливий і милостивий Господь, довготерпеливий і сповнений доброти. Не завжди Він звинувачує нас і не вічно Він гнівається. 0Він не чинить нам відповідно з нашими гріхами, – не відплачує нам за нашими провинами. Бо як високо над землею небо, настільки велика Його любов до тих, котрі шанують Його. Як далеко є схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня. Як батько любить дітей, так Господь виявляє милість до тих, котрі Його бояться.”

Тут Давид говорить про Господа як про люблячого Батька, Який не тримає гніву довіку, але милує, прощає й відновлює стосунки з людиною.

Пророк Міхей додає (Михея 7:19):

“Він знову змилується над нами, і змиє наші провини, – Ти кинеш у глибини моря всі наші гріхи.”

Яка величезна надія в цих словах. І все ж, ми часто, навіть покаявшись, продовжуємо носити почуття провини у своєму серці й розумі, що забирає яскраві барви життя і гнітить нас.

Є гарний образ, який коментатори подають до цього вірша, кажучи, що Бог, кинувши наші гріхи у море, поставив на березі знак: “Рибалка заборонена”. Не витягуйте знову те, що Господь уже простив. Не повертайтеся до того, у чому ви щиро покаялися, бо Він вірний і праведний, щоб прощати і відновлювати.

Бути новою особистістю у Христі

Біблія нагадує, що важливо бути новою людиною у Христі. Апостол Павло говорить (Галатів 2:20):

“І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.”

Подяка Богу за прощення та терпіння

Важливо дякувати Господу за прощення та за Його терпіння, яке робить нас досконалими. Але я хочу звернути увагу ще й на терпіння самого Господа. Апостол Павло нагадує: “Терпіння Господа сприймайте як спасіння”. Дякуйте Йому за те, що Він прощає й довготерпить, бо написано (1 Солунян 5:18):

“Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі.”

Він сплатив усі наші борги й забрав на хресті всі наші провини, щоб подарувати нам свободу. Він дав Свого Духа, Який вивільняє наш розум і серце, щоб ми жили без тягаря вини.

Дозвольте Духу Святому керувати собою

Коли ми говоримо про почуття провини, важливо стояти на тих засадах, про які вже згадували. Застосовуйте Його Слово у своєму житті, дозвольте Духу Святому керувати вами. Не ставайте, як каже прислів’я, “танцюристами на граблях”. Якщо ви вже пройшли шлях покаяння, не повертайтеся знову до старих гріхів: не кривдіть інших, не обмовляйте, не брешіть, не беріть чужого. Не робіть того, що знову принесе провину і зруйнує вашу душу.

Резюме проповіді

І все це важливо робити вчасно:

1. Визнайте гріх і покайтеся.
2. Якщо можливо, відновіть втрачене.
3. По вірі прийміть прощення та звільніться від почуття провини за Словом Божим.
4. Завжди пам’ятайте, Хто є Господь і наш Небесний Батько.
5. Будьте новою особистістю у Христі й живіть як нова людина.
6. Дякуйте Господу за прощення і терпіння.
7. Стійте на цих засадах, застосовуючи Його Слово у своєму житті й дозволяючи Духу Святому вести вас.

Тоді ваше серце буде наповнене радістю, а життя матиме яскраві барви в Христі.