У посланні до Галатів 2:20 апостол Павло говорить:

“І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.”

Я замислився: ким і чим я живу? Що є моїм життям?

Павло говорить, що якщо ми не померли для цього світу, то не можемо жити зі Христом, бо ми ще не воскресли для нового життя – життя Христа в нас. Але що означає “померти для світу”? – Перш за все, це зректися цінностей і пріоритетів цього світу, бо хто керує нами (нашими бажаннями, думками, серцем), той і наповнює нас. Це світ чи Господь Ісус Христос?

Мати дух у Христі: дихати та рухатися з Ним

Нам важливо дихати і рухатися духом Христовим. Якщо без води та їжі ми можемо прожити деякий час, то без кисню не маємо жодного життя. Тож, чи дійсно ми живемо й дихаємо Христом та Його Духом? Павло каже, що хто Духа Христового не має, той не Його. І саме цей Дух Божий свідчить нашому духу, що ми живі, що ми – Його, що ми – у Христі, а Він – в нас.

Духовна пожива

Тим, що показує, що Христос живе в нас, є наша духовна пожива. Сьогодні безліч різного наповнення потрапляє в наш розум і серце. Тим, чим ми живимося, тим ми й живемо. Інколи ми дивуємося: чому щось сталося? Чому ми так сказали або так зробили? – Бо ми були наповнені тим, що вело нас до цього.

Христос каже, що Він – хліб живий і жива вода. Хто не живиться Ним, той не має Його життя і Його присутності в собі. Зверніть увагу: якщо в нашому духовному житті немає потреби, бажання, жаги та голоду за Божим Словом і Його керівництвом, то виникає велике питання, чи ми взагалі живі?

Дитина народжується і вже за декілька годин потребує їжі і вона плаче. Чи маємо ми таку саму жагу до Слова Божого, до духовної поживи, до Господа? Чи викликає це в нас хоча б частину того “внутрішнього крику”? Петро пише, щоб ми полюбили Слово Боже, як немовлята люблять молоко. То наскільки ця пожива є на нашому духовному столі?

Христос каже, що Він – хліб живий, який зійшов з Неба. Він говорить, що є живою водою; і хто не приймає цю поживу, той не має життя в собі. Не лише фізичного, а він не має життя Христа в собі, не має духовного життя.

Чи зодягнений я у Христа

Чи живе Христос в нас? Наш “одяг” відображає, чи справді ми зодягнулися в Христа. Павло пише до Колоссян 3:12-13:

“Отже, зодягніться, як обрані Богом, святі й улюблені, у щире милосердя, доброту, покірність, лагідність, довготерпіння, вибачаючи і прощаючи одне одному, коли хто проти кого має якусь скаргу. Як Христос простив вам, так само й ви робіть.”

Мої шляхи. Куди я йду та де перебуваю, які спілкування маю

Господь говорить, що Він живе в нас. Наші шляхи (те, куди ми йдемо, де перебуваємо, з ким спілкуємося) свідчать про Його життя в нас. Ісус каже (Івана 14:6):

“Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.”

То чи справді я на Його дорозі? Чи йду тією вузькою стежкою? Чи я – у Христі? Бо якщо я у Христі, то мої шляхи будуть вести туди, де є Христос.

Давид говорить, що той, хто перебуває на Божих дорогах, не ходить шляхом широкої дороги (Псалми 1:1-3):

“Блаженний чоловік, який не бере участі у раді нечестивих, не стає на дорогу грішників і не сидить у зборищі кепкунів, але він насолоджується Господнім Законом, і над Його Законом він роздумує вдень і вночі. Він буде, як дерево, посаджене біля потоків води, яке приносить свій плід у належну пору і листя якого не в’яне. В усьому, що тільки він робить, матиме успіх.”

Тому дуже важливо, якими дорогами я ходжу? З ким я маю спілкування? Павло попереджає, що погані товариства псують добрі звичаї. Чи хочу я бути в єдності з тими, хто несе світські цінності? Чи я – серед тих, хто належить Христу?

Сам Христос сказав (Матвія 18:20):

“Адже де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!”

Чи наповнене Христом моє серце

Господь є наповненням наших сердець. Він говорить (Івана 15:4):

“Перебувайте в Мені, а Я – у вас. …”

Інколи люди запитують: “Як це взагалі може бути?” – Христос перебуває в нашому серці тоді, коли ми наповнюємо його Його Словом, Його Законом і робимо це рясно. У Посланні до Колоссян 3:16 написано:

“Слово Христове нехай перебуває у вас щедро, в усякій мудрості. …”

Чим наповнене моє серце, те буде на моїх устах, те проявиться в моєму житті, те вестиме мене дорогами: або широкою дорогою, або вузькою стежиною. Тож, чи живе Господь у мені?

Христос – захист, надія і безпека мого життя

Якщо Господь живе в мені, то Він – мій захист, надія та безпека. Пригадайте, коли Христос був у човні разом з учнями під час бурі. Учні злякалися сильного шторму, але звернімо увагу: якщо Христос є в нашому човні життя, якщо саме Він – капітан, а не юнга, не матрос, не боцман, а Капітан, Який керує нашим шляхом, – тоді нам немає підстав для страху. Потрібна віра, що Він проведе нас через усі життєві бурі. Він доведе наш човен до Божої небесної гавані, до Божого порту. Він Сам сказав: “Де Я – там і слуга Мій буде. Хто Мені служить, нехай іде за Мною; Я приведу його до небесних осель”.

Христос живе в нас через нашу віру, підкріплену силою Святого Духа. У Посланні до Ефесян 3:17-21 читаємо:

“щоби через віру Христос оселився у ваших серцях, аби ви, укорінені й засновані на любові, разом з усіма святими змогли зрозуміти, що це за ширина й довжина, висота й глибина, і пізнати Христову любов, яка сягає за межі пізнання, щоб наповнилися ви всякою Божою повнотою. А Тому, Хто силою, яка діє в нас, може зробити значно більше всього, що ми просимо або думаємо, – Йому слава в Церкві й у Христі Ісусі на всі покоління і навіки‑віків, амінь!”

Це гімн хвали, пісня подяки Тому, Хто живе в нас і наповнює нас. Він вірою живе в наших серцях і тому ми пізнаємо Його величну любов, що перевершує наше розуміння. І в цьому пізнанні серце наповнюється хвалою й подякою Тому, Хто може зробити незрівнянно більше, ніж ми можемо уявити.

Ми – храм Духа Святого і ми не свої

Павло пише (Галатів 2:20):

“І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене.”

Чи живе Ісус Христос у моєму серці постійно? Чи є Він справжнім Господарем? Чи, можливо, приходить лише час від часу, коли я згадаю про Нього?

Нехай Господь благословить нас, щоб Він був Господарем нашого життя, Капітаном нашого човна, бо Він має глибоке бажання, щоб там, де Він, там були і ми разом з Ним.