Місія життя християнина

Місія життя християнина

Опубліковано: Олександр Романюк
Категорія: Дорога до Неба, Царства Небесного, Духовний плід, Життя у Господі, за Божими принципами, Місія життя християнина, Пізнання та прийняття волі Божої, Слідування за Христом

Я розмірковував про своє покликання, про свою місію в житті. Озираючись назад і зважаючи на те, що вже пройдено, хочеться чесно побачити: чи справді я рухаюся в правильному напрямку. У цих роздумах я звернув увагу на сутність місії мого життя. Моє покликання і моя місія завжди там, де моє серце, де моя любов і де мої пріоритети. Я згадав те, що надихає мене рухатися вперед, і пригадав Боже покликання у своєму житті.

Приклади місії життя

У Христа була Своя місія. Він прийшов на цю землю, щоб спасти тих, хто гине. Він сказав, що прийшов виконати волю Свого Отця; і Свою місію Він звершив досконало. Христос досягає кожного з нас і Його місія продовжує здійснюватися в нашому житті.

Ми можемо сказати, що свою місію мали Адам, Авраам, Йосиф, Ной, Павло, Сам Христос. І в цей ряд кожен з нас може вписати власне ім’я. Тому важливо час від часу зупинятися, роздумувати над цим і коригувати свій шлях.

Павло, наприклад, був покликаний бути апостолом для язичників. Так само і Господь покликав мене від темряви до світла, щоб бути світлом і представляти Його світло та Його Слово цьому світу.

На якому етапі моя місія та наскільки я докладаю зусиль, щоб виконати те, до чого покликав Бог

Добре замислитися: на якому етапі зараз моя місія? Чи я біжу? Чи вже чогось досягнув або, можливо, ще не досяг? Як справи з моїм духовним снарядженням? Чи докладаю я зусиль? Чи залишаюся вірним у тому, до чого покликав мене Господь?

Апостол Павло сказав такі слова (Филип’ян 3:12-15):

“Не тому, що я вже осягнув або вже став досконалим, але борюся, щоб осягнути – для цього і здобув мене Ісус Христос. Брати, я не вважаю себе тим, хто осягнув. Але забуваючи те, що позаду, і прямуючи до того, що попереду, я відчайдушно біжу до мети – до нагороди високого Божого покликання в Ісусі Христі. Отже, хто досконалий, нехай так і думає. …”

Павло чітко говорить, що ще не досяг тієї цілі та повноти місії, до якої його покликав Господь Ісус. І це спонукає кожного з нас звернути увагу на себе: наскільки я докладаю зусиль, щоб виконати те, до чого покликав мене Господь, і в чому насправді полягає моя місія.

Інколи ми надто зважаємо на те, що говорять люди, або на обставини нашого життя. Але значно важливіше звертати увагу на те, що саме Господь покликав нас і знаряджає для служіння. Він очікує, що ми виконаємо те, до чого Він нас покликав. У Посланні до Колосян Павло звертається до одного з братів і говорить (Колосян 4:17):

“І скажіть Архипові: Бережи те служіння, яке одержав у Господі, щоб ти його виконав!”

Фактично Павло каже: будь на сторожі, не зупиняйся, зважай на те, що тобі доручено виконати у своєму житті.

Інколи наші стосунки з Богом і з церквою можуть виглядати як “не чіпайте мене – і я вас не чіпатиму”. Але Писання говорить інакше. Господь приготував добрі діла, які ми маємо виконати. Він закликає нас шукати святості й чистоти серця, бо Він Сам є святий і очікує, що ми будемо докладати до цього зусиль.

Господь також обдарував нас духовними дарами, щоб кожен із нас примножував плід у своєму житті. Бо Він прийде шукати плід і одного дня або скаже: “Іди до Мене, добрий і вірний рабе, увійди в радість Господаря твого”, або запитає: “Чому ти був лінивим і невірним? Ти знав волю свого Господаря, але не виконав її”.

Тож, виникає запитання: на якому етапі зараз я? Апостол Павло каже, що докладає всіх зусиль, щоб досягнути того, до чого його покликав Господь.

Про це ж пише і апостол Петро (2 Петра 1:5-8):

“Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, в пізнанні – стриманість, у стриманості – терпеливість, у терпеливості – побожність, у побожності – братерство, а в братерстві – любов. Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.”

Так само Павло пише у Посланні до филип’ян 3:7-8:

“Але що було для мене надбанням, те я визнав ради Христа за втрату. І взагалі, все визнаю за втрату, порівняно з величчю пізнання мого Господа Ісуса Христа, задля Якого я все втратив і вважаю за сміття, аби здобути Христа,”

Місія нашого життя і наше покликання полягає в тому, щоб дедалі глибше бути в Ісусі, дедалі більше пізнавати Його. Коли ми пізнаємо Господа, Його благодать, мир і сила примножуються в нашому житті та роблять нас людьми, які приносять плід для Божої слави.

Ключові питання

  1. В чому сутність місії мого житття?
  2. На якому етапі вона є?
  3. До чого я прагну?
  4. Чи діє в моєму житті покликання, призначення, яке я отримав від Господа?

Христос чітко проголосив Свою місію: “Я прийшов, щоб спасти загиблих”. Він прийшов, аби знайти кожного. І Він також сказав: “Я прийшов чинити не Свою волю, а волю Мого Отця”. Тож, знову постає запитання: чого я прагну?

Поглибтеся в тему "МІСІЯ ЖИТТЯ ХРИСТИЯНИНА"

Прочитати інші проповіді

Відкрийте для себе багатство мудрості та настанов в інших проповідях тієї ж категорії. Дозвольте Слову Божому підкріпити Вас у вірі!

Боже керівництво

Перш за все, я прагну Божого керівництва. Апостол Павло говорить, що тих, кого Господь покликав, Дух Святий веде, супроводжує і наставляє. Саме Він приводить нас до пізнання Божої волі. Чи шукаю я цього керівництва у своєму житті?

У Посланні до ефесян 6:10 Павло пише:

“Нарешті, зміцнюйтеся Господом та могутністю Його сили.”

Щоб виконати місію свого життя, важливо зміцнюватися Господом і могутністю Його сили. Не власної сили, не того, що можуть запропонувати люди, а саме Господньої. Давид писав (Псалми 62:12):

“Один раз промовив Бог, а я почув двічі, що сила – в Бога,”

Тому я прагну, щоб Господь зодягнув мене у Свою силу, щоб я міг залишатися вірним і виконати все те, до чого Він мене покликав. Господи, допоможи мені виконувати Твою волю, а не свою.

Виконання Божої волі

Багато людей не шукають Божої волі. Вони шукають того, що відповідає їхнім бажанням, їхньому розумінню та їхнім планам. Але Господь Ісус Христос сказав (Євреїв 10:7):

“Тоді Я сказав: Ось іду, – на початку книги написано про Мене, – щоб виконати, Боже, Твою волю.”

Господи, допоможи виконати Твою волю, бо так важливо триматися того служіння, яке ми прийняли в Господі, щоб звершити його до кінця на славу Божу.

Кінцева мета моєї місії: чого очікувати

Важливо розуміти, до чого ми прямуємо і якою є кінцева мета нашої місії. Хотілося б разом з апостолом Павлом мати те саме прагнення, про яке він говорить у Посланні до євреїв: бажання побачити те місто не земне, яке приготував Господь. Нехай це стане завершенням нашої земної місії.

Я хочу побачити ту Небесну оселю, про яку Господь сказав (Івана 14:2-3):

“В домі Мого Отця багато осель. А якби не так, то Я сказав би вам, оскільки йду приготувати вам місце. І коли піду та приготую вам місце, то Я знову прийду і візьму вас до Себе, щоби де Я, там і ви були.”

Хочеться бути в домі Небесного Отця – там, де Господь обітре кожну сльозу, де не буде смерті й болю і де Сам Господь Ісус буде світлом для всіх, хто перебуватиме поруч із Ним.

Є стара християнська пісня з глибоким запитанням: “Чи хочеться в небо?” Так, дуже хочеться. Ми чекаємо Тебе, Господи, але водночас просимо, щоб, як казав апостол Павло, ми могли, оглядаючись на своє життя і на свою місію, сказати: “Я віру зберіг і виконав те, до чого Ти мене покликав. І тепер, Господи, я готовий зустрітися з Тобою”. Господь запрошує кожного з нас замислитися над цим.

Божа корекція нашого життя

Ми всі дуже потребуємо Божої корекції. Можливо, сьогодні через це Слово Господь кличе кожного з нас перевірити себе: чи я там, де Він мене покликав бути?

Пригадую один приклад. Мій близький друг (американець), який сьогодні вже в Небесній оселі, колись переживав великий розпач і біль у серці. Він казав: “Все, я більше не можу, я все кину і поїду”. Але водночас він просив мене: “Молись за мене, бо для мене дуже важливо виконати Божу волю”. Ми разом молилися і він щиро питав у Господа, а згодом сказав мені: “Я ще залишуся тут. Сам по собі я б усе покинув і поїхав, але розумію, що ще не виконав того, до чого Господь мене покликав”. Сьогодні він уже на небі, виконавши те, до чого Бог його покликав. І тепер він разом з усіма святими, де Господь обтер усі його сльози, зняв увесь біль і прийняв у Свою радість.

Отже, в чому сутність місії мого життя? У чому моє покликання? Чи справді я рухаюся в цьому покликанні? Або, можливо, вітер цього світу зі своїми бажаннями збиває мене з дороги і я вже десь заблукав?

Господи, допоможи нам залишатися на Твоїй дорозі й виконати те, до чого Ти нас покликав, для слави Твоєї.

Молитва
пастор Олександр Романюк
Олександр Романюк
Пастор ЄХБ церкви "Благодать", м. Дніпро
Задати питання
Отче Боже наш, ми сьогодні схиляємося перед Тобою зі вдячним серцем. Дякуємо Тобі за те, що Ти знайшов нас і покликав кожного до Своєї місії, до Твого покликання в житті. Допоможи нам бути вірними, щоб виконати все те, до чого Ти нас покликав, і почути від Тебе слова: “Добрий і вірний рабе, увійди в радість Господаря твого”. Господи, дякуємо Тобі, що Ти знайшов нас у цьому світі, дякуємо за дар Святого Духа, за Твоє керування, за Твоє Слово і Твої настанови. Дай нам наснаги і натхнення звершити свій шлях до кінця і з упевненістю сказати: “Я течію звершив, віру зберіг”, а тепер для нас готується вінець слави, який Ти приготував усім, хто любить Тебе. Тож, благослови нас у цьому, Господи в Ім’я Ісуса Христа. Амінь.

Будьте благословенні в цей день. Нехай ви і ваші домівки, ваші діти, онуки, батьки і друзі перебувають під Божим крилом. Нехай Господь збереже кожного з вас і ваші церкви. Нехай Він надихає вас до життя, а Його Слово буде дороговказом на вашій дорозі. І нехай Господь збереже кожного для слави Своєї в Ім’я Ісуса Христа.
Автор: Олександр Романюк
Пастор ЄХБ церкви "Благодать", м. Дніпро