Розпочати хотілось би вітанням: Христос народився, славімо Його! Декілька важливих кроків, які стосуються Різдва Христова.

Величний подарунок від Бога

Ісус Христос є величним подарунком, який Бог він нам подарував. Пророк Ісая про це говорить так (Ісаї 9:5):

“Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.”

Він нам даний як Божественний подарунок, це Святе Немовля. Усім відомий вірш – Івана 3:16:

“Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.”

Тут ми також знаходимо, що Бог віддав Свого Сина. Сьогодні дуже важливо звернути увагу на те, яким чином я можу отримати той подарок. Господь говорить, що Він дуже бажає, щоб кожна людина мала спасіння (1 Тимофію 2:3-5):

“Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус,”

Звертання до Господа по вірі

Тому перший крок, щоб отримати цей Божий подарунок, – те, щоб людина по вірі звернулася до Господа. Святое письмо говорить (Євреїв 11:6):

“Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.”

Потрібно вірити, що Він існує і винагороджує тих, хто Його шукають. Шукати, кликати, вірити і приходити до Нього в каятті. Читаємо Дії 17:30-31:

“Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися, бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.”

Зверніть увагу: не просто просить, а наказує всім людям скрізь каятися. Тому що Він визначив день, коли має справедливо судити цілий світ, через Мужа, якого настановив, даючи віру всім, воскресивши Його з мертвих. Важливо, щоб ми приходили до Нього в каятті, щоб ми закликали Господа у своє серце. Святе Письмо (Об’явлення 3:20) говорить про це:

“Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.”

Господь стоїть у мого серця, стукає і чекає, щоб я не тільки почув, а й відчинив двері. І Він каже: “І буду вечеряти з ним”. І особливо у Різдво стоїть питання:

1. Чи я відчинив двері для Христа?
2. Чи Він разом зі мною, в моєму житті, в моєму серці?

Бог дає подарунок і всіх кличе, говорячи, що Його бажання – щоб усі люди мали це спасіння, отримали цей подарунок, а не тільки звістку про подарунок. Інколи люди не зважають на це. Я згадую часи, коли ми були ще дітьми і приходив новий рік, Різдво, то давали запрошення; і треба було прийти й отримати подарунок.

Якщо людина відмовляється від цього подарунку

Кожен з нас отримує це запрошення, але чи приходимо ми, щоб отримати цей дарунок? Що станеться, якщо людина, маючи запрошення, відмовляється від цього Божого подарунку? Коли ми читаємо Івана 14:6, Господь каже:

“Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.”

Господь Ісус є дорога, правда і життя і ніхто не приходить до Батька Небесного крім як тільки через Христа. Інколи люди говорять про те, що до Бога є дуже багато шляхів. Хочу сказати, що це неправда, бо Святе Письмо говорить, що є тільки одна дорога до серця Батька – через Христа. І чи знаходжусь я на цій дорозі – це надважливо.

Одного разу Господь проповідував людям, говорячи що є два шляхи:

1. Є широкий і дуже багато людей йдуть по ньому, але коли цей шлях завершується, то там є тільки погибель і смерть.
2. Інша дорога – вузенька стежка. І не дуже багато людей знаходять її, але хто знаходить, той має життя вічне.

Людина, яка знаходить цей шлях Господа Ісуса, прямує до серця Батька і отримає вічне життя. Святе Письмо говорить про тих, хто не записаний у книзі життя (Об’явлення 20:15):

“А хто не знайшовся написаний в книзі життя, той укинений буде в озеро огняне…”

Перебувати в Божих обіймах і в Божій любові – надзвичайний привілей

У Римлян 5:8 Павло пише:

“А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.”

Бог підтверджує свою любов і Він це вже зробив. Перебувати в Божих обіймах і в Божій любові – це надзвичайний привілей. У Римлян 8:37-39 Павло говорить, що ніякі сили світу (людські і нелюдські) не можуть вирвати нас з обійм Божої любові:

“Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив. Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!”

Бог ніколи не залишить Своїх дітей

Господь говорить, що в Нього є дещо величне до кожного з нас. Ми читаємо про це в Ефесян 1:3-5:

“Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї,”

Це особливий статус – свої для Бога. Він говорить: “Ви в Моєму домі, в Моїй церкві, в Моїй сім’ї. І Я – ваш Батько”. Мені дуже імпонує, коли люди моляться молитвою Отче наш, бо це виявляє і говорить про те, що ми – Його діти. У 1 Петра 2:9 йдеться про те, що Він нас не тільки вибрав, а й зробив особливими людьми.

“Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,”

Господь покликав та звільнив нас із темряви гріха, ввів у Боже Царство, у Свою присутність, у присутність правди Божої, Святого Письма. В Об’явленні 21:27 говориться про те, що ті, хто були записані у Божого Агнця в книзі життя, мають спасіння і життя вічне:

“І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.”

Коли ми можемо отримати цей Божий подарунок

Інколи люди це відкладають на крайній свій час. Але Бог з лукавими людьми по лукавство їх і чинить. То не буде того часу, коли ти прийдеш. Бог дарує нам життя і кличена, щоб ми зробили добрий вибір.

Шукайте Господа, поки можна Його знайти. Всякий, хто покличе Ім’я Господне, спасеться

Бог закликає через пророка Ісаю (Ісаї 55:6):

“Шукайте Господа, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько!”

Сьогодні Господь напрочуд близько до кожної людини. Святе Письмо говорить: “Ти тільки покличеш, а Я відповім. Ти ще будеш говорити, а Я вже буду діяти” – говорить Господь.

Тому всякий, хто покличе Ім’я Господня, спасеться.

Але не завжди так буде і не завжди так було. Святе Письмо наполягає на тому, щоб ми не запізнилися. На жаль, дуже багато людей запізнилися, не отримавши цей подарунок та життя вічне. Вони не взяли, не розпакували той подарунок, хоча чули й мали запрошення. Павло говорить до Євреїв 4:1-2:

“Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився. Бо Євангелія була звіщена нам, як і тим. Але не принесло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.”

Ми чуємо ці слова, але чи слухаємо їх з вірою, щоб отримати той Божий подарунок?

Контекст святкування Різдва Христового

Дуже багато людей святкують Різдво, але зовсім в іншому контексті. Це можуть бути різні страви і багато їжі. Але дуже важливо, щоб за цим столом був Той, Хто народився, свято дня народження Якого ми святкуємо. Важливо, щоб серед усього того клопоту свят, де люди дуже прикладають всіх зусиль, ми не забули про Того, Хто народився.