Пропонуємо подумати про прикмети останнього часу та до чого спонукає майбутній прихід Ісуса Христа. Чи готові ми до цього приходу, чи чекаємо Його з нетерпінням? У Біблії говориться про два складники цього розуміння.
Пропонуємо подумати про прикмети останнього часу та до чого спонукає майбутній прихід Ісуса Христа. Чи готові ми до цього приходу, чи чекаємо Його з нетерпінням? У Біблії говориться про два складники цього розуміння.
Перш за все, важливо знати час і в цьому також є дві складові, перша з яких – люди, їхні вчинки, характер та поведінка, які завжди свідчать про те, що настав час.
Апостол Павло зазначає це у 2 Посланні до Тимофія 3:1-5:
«Знай же, що в останні дні настануть скрутні часи. Бо люди будуть самолюбні, грошолюбні, чванливі, горді, наклепники, батькам неслухняні, невдячні, нечестиві, недружелюбні, непримиренні, обмовники, нестримані, жорстокі, які не люблять добро, зрадники, нахабні, бундючні, котрі більше люблять розкоші, ніж Бога, які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Таких уникай.»
Можна згадати слова Господа, Який сказав, що в останні часи люди будуть жити, як у дні Ноя: їсти, пити, одружуватись та виконувати всі можливі дії, але одне не робити – не шукати Бога, Його лиця та волі. Бог також звертає увагу на те, що в серцях людей постійно було зло. Воно генерувалось людською особою і все навколо було запалено цим злом.
Сьогодні наша країна занурена в жорстокість, ми бачимо це на власні очі. Війна призвела до безлічі загиблих, поранених та скалічених як духовно, так і фізично. Ті, хто прибули в Україну, вчиняють так багато зла, що згадуються слова Ісуса з Матвія 24:3-13. Вони лягають у сучасний контекст:
«Коли Він сидів на Оливній горі, до Нього на самоті підійшли учні, кажучи: Скажи нам, коли це буде і яка ознака Твого приходу та кінця віку? У відповідь Ісус сказав їм: Стережіться, щоби хтось вас не ввів у оману, бо багато хто прийде під Моїм Ім’ям, кажучи: Я – Христос! – і багатьох зведуть. Ви почуєте про війни і про чутки воєнні. Глядіть, не жахайтеся, бо має так статися; але це ще не кінець. Бо повстане народ проти народу, і царство піде на царство, і буде голод, [і пошесті], і землетруси в різних місцях, та це все – лише початок страждань. Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас, і зненавидять вас усі народи через Моє Ім’я. І тоді багато хто спокуситься, і одне одного будуть видавати, і зненавидять одне одного; і повстануть численні лжепророки, і зведуть багатьох; і через поширення беззаконня охолоне любов багатьох. А той, хто вистоїть до кінця, буде спасенний.»
Ці слова Господа про останній час стосуються й нашого часу. Війни та конфлікти – реальність у нашому світі.
Ця проповідь торкнулася теми [вказати назву]. Відкрийте для себе багатство мудрості та настанов в інших проповідях тієї ж категорії. Дозвольте Слову Божому [змінити ваші сімейні стосунки – вказати тематичне] !
Господь дуже близький, тому варто звернути увагу на деякі важливі моменти, серед яких – виконувати те, до чого покликав Бог, знати своє покликання від Нього.
У Євангелії від Матвія 26:14-15 читаємо:
«І ця Євангелія Царства буде проповідуватися по всьому світі на свідчення всім народам, – і тоді прийде кінець. Отже, коли побачите гидоту спустошення, що знаходиться на святому місці, провіщену пророком Даниїлом, – хто читає, нехай розуміє, –»
Зверніть увагу, як Він дав, адже не було дано надзусилля. Євангеліє від Матвія 25:16-21:
«Той, хто одержав п’ять талантів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять; так само той, хто взяв два, заробив ще два. А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана. Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. Підійшов той, який одержав п’ять талантів, – приніс ще п’ять талантів і каже: Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талантів я придбав! Сказав йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!»
Так само, той, хто два таланти мав, він прийшов і зробив те, а потім прийшов той, хто мав один і каже: “Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав. Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє”.
Але Господь відповів (Євангеліє від Матвія 25:30):
«А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів! [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоби слухати, нехай слухає]!»
Дуже важливо чути те, що говорить Господь. Дуже важливо, щоб кожен чинив те, до чого Господь покликав, відповідно до Божих дарів та посвяти.
Кажучи про ці речі, треба звернути увагу на Євангеліє від Матвія 24:45:
«Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого поставить пан над своєю челяддю, щоби вчасно давати їм їжу?»
Важливо робити те, до чого поставив нас Господь. Сьогодні багато людей занепадають духом, залишають своє покликання, перестають працювати для Господа, примножуючи Його Царство. Вони хочуть сказати Богові: «Ось тобі те, що Ти дав, я цього не розтратив, але й не приумножив».
Звертаючи на це увагу, потрібно:
Це треба, щоб почути слова (Матвія 24:46-51):
«Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що він так робить. Запевняю вас, що він поставить його над усім своїм маєтком. А коли той злий раб скаже у своєму серці: Мій пан запізнюється! – і почне бити своїх товаришів, а їсти й пити з п’яницями, то прийде пан того раба в день, у який не сподівається, і в годину, якої не знає; розітне його навпіл і визначить його долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.»
Важливо не занепадати духом і не опускати рук, а чинити те, до чого покликав Господь. Прикмети останніх часів мають спонукати чекати на прихід Господа. З Божим приходом прийде й Боже випробування наших сердець.
Важливо ревно виконувати Господнє доручення, попри людські думки та оцінки, бо ми відповідальні перед Богом і тільки ми будемо звітувати Йому. Він запитає, чи виконали Його доручення – це головне питання, а не те, що робили чи не робили інші. Дуже часто люди виправдовуються: «От, якби не той», «От, якби не ці люди», «От, якби не те» тощо. Але коли прийде Бог, то не питатиме про вчинки інших. Він запитає лише чи я виконав Божу волю, побажання, своє покликання.
Очікуючи на Божий прихід і бачачи, як мало часу залишилося, важливо докладати всіх зусиль, щоб ревно виконувати все, до чого покликав Господь. Попри складні життєві обставини, які зараз переживає наша країна під час важкого періоду війни, Господь дарує цей час і хоче використати кожного, примножуючи Боже Царство через працю, посвяту віруючих.
Спочатку здавалося, що війна скоро закінчиться – за місяць, два, півроку, але вона триває досі. Треба підбадьорити один одного та не зупинятися в тому, до чого покликав Господь, бо дуже важливо почути: «Вірний і добрий раб!», а не бути ледачим, хитрим чи лицемірним.
Як каже Бог (Матвія 24:46-47):
«Блаженний той раб, якого пан, коли прийде, знайде, що він так робить. Запевняю вас, що він поставить його над усім своїм маєтком.»
Головне – чи я роблю, чи чиню, чи не опускаю рук згідно з Божим призначенням. Це треба казати собі та іншим. Ніхто не скаже, що ще достатньо часу – Господь невдовзі прийде та потрібно бути готовими до зустрічі з Ним.
До чого спонукають мене прикмети останнього часу? До чого спонукає мене майбутній прихід Господа нашого і Спасителя – Ісуса Христа? Чи я не зневіритися, чи не опустив руки? Чи не залишив я свого посвідчення й того, до чого Господь поставив мене?
Бог каже (1 Коринтян 10:13):
«Вам випало лише людське випробування. Та вірний Бог не допустить, щоб ви випробовувалися понад міру, але при випробуванні дасть і вихід, аби ви могли його витримати.»
Господнього благословення всім нам. Чекаємо, Господи, прийди! І так бажаємо почути: “Добрий і вірний раб, увійди до радощів пана свого”.