Інколи у тих, хто справді намагається жити праведним житттям виникає внутрішнє питання: “Чому, Боже, це відбувається? Чому хороші люди стикаються з важкими ситуаціями, а погані, здається, живуть краще?”
Інколи у тих, хто справді намагається жити праведним житттям виникає внутрішнє питання: “Чому, Боже, це відбувається? Чому хороші люди стикаються з важкими ситуаціями, а погані, здається, живуть краще?”
Серце Бога має особливе ставлення до кожного з нас. Воно засноване на Його милості, благості, цілей і фокусу для кожного з нас.
Важливо розуміти, сутність того, що відбувається у нашому житті. У Малахії 3:16-18 є цікаві думки про те, як ми сприймаємо Бога і як ми дивуємося деяким ситуаціям:
“Проте зовсім по-іншому розмовляють між собою ті, котрі бояться Господа. Господь чує все і перед Ним пишеться Пам’ятна Книга щодо тих, які бояться Господа, і котрі вшановують Його Ім’я. Вони будуть Моїми, – говорить Господь Саваот, – у той День, який Я готую, – Я помилую їх, як чоловік милує свого сина, котрий йому послушний. Тоді ви знову побачите різницю між праведним і нечестивим, між тим, хто служить Богові, й тим, хто Йому не служить.”
Дійсно, дуже мудрі слова про пам’ятну книгу, які нагадують про велику милість і турботу Бога до кожного з нас. У Бога ніщо не проходить мимо, адже Він уважно слухає кожного з нас і пам’ятає кожен наш крок і дію. Кожну нашу службу, добру справу чи навіть наше прагнення виконувати Його волю Він бачить і оцінює. І завжди буде відмінність між праведником та нечестивим. Пророк Малахія нагадує, що Бог пам’ятає про кожного з нас і пише наші імена у свою пам’ятну книгу. Бог ставиться до нас як до дітей, спадщини, адже Він не лише дивиться на нас зверху, а й проявляє милість і благодать як Небесний Батько.
Відкрийте для себе багатство мудрості та настанов в інших проповідях тієї ж категорії. Дозвольте Слову Божому підкріпити Вас у вірі!
Псалми 103:8-13 підкреслює безмежну милість Бога:
“Співчутливий і милостивий Господь, довготерпеливий і сповнений доброти. Не завжди Він звинувачує нас і не вічно Він гнівається. Він не чинить нам відповідно з нашими гріхами, – не відплачує нам за нашими провинами. Бо як високо над землею небо, настільки велика Його любов до тих, котрі шанують Його. Як далеко є схід від заходу, так віддалив Він від нас наші беззаконня. Як батько любить дітей, так Господь виявляє милість до тих, котрі Його бояться.”
Ці слова нагадують нам, що ми – не просто створіння, а й діти Божі; і для Бога ми особливі. Важливо розуміти Його характер і безмежну любов до нас, а також знати, хто ми у Господі, що ми – одна родина. Ісус дає молитву “Отче наш” та наголошує, що Він є Батько, а ми – Його діти. Він любить нас.
Для нас важливий особливий стан серця, адже Господь звертає на це увагу, проявляючи милість та благість до кожного. Його милість оновилася і в цьому дні. Іноді нам здається: “Як можна перенести те, що відбувається у житті?” Але є Той, Хто йде разом з нами; і Його серце сповнене благості, милості, любові та довготерпіння. Нехай ці слова допоможуть завжди пам’ятати про наш особливий зв’язок із Богом і проявляти вдячність за Його милість і благодать.
Книга Пророка Ісаї 57:15 нагадує:
“Адже так говорить Всевишній, Величний, вічно Живий, Святий на ім’я: Я живу на Високому і святому місці, а також зі смиренними і скрушними духом, щоб оживляти дух смиренних і давати життя упокореним серцем!”
Ми маємо чудову можливість, щоб у нашому серці Господь відчував затишок взаємовідносин, зробивши наше серце смиренним і покірним перед Ним, коли ми дивимося на милість та любов, які Він проявляє до нас.
Пам’ятайте, що у Господа пишеться пам’ятна книга про всіх і про кожного окремо. І нехай ці рядки, які записуються, не будуть маленькими. Нехай нами керує рух Його любові до нас і нашої любові до Нього. Будьте благословенні в цьому дні.