Коли бізнес починає занепадати, люди зазвичай шукають антикризового менеджера – того, хто зможе подивитися на ситуацію збоку, дати мудру пораду, допомогти зберегти те, що є, а інколи і примножити. Це важливо і для нашого життя.

Коли Господь Ісус Христос залишав цю землю, Він сказав Своїм учням: «Для вас краще, якщо Я піду, бо Я пошлю вам Духа, Який буде рівноцінний Мені. Він буде потішати вас, буде з вами у всіх ваших скорботах». Учні почули ці слова, їхні серця були сповнені смутку. Вони ще не розуміли, про що саме говорить Господь Ісус Христос.

Сьогодні ми живемо в часи, коли багато хто переживає втрати:

• Через війну руйнуються стосунки: хтось змушений виїхати за кордон, залишивши близьких і рідних – і це також біль.
• Хтось утратив дім або був змушений покинути своє житло.
• Комусь бракує фінансів, хтось бореться з хворобою.

І кожен у такі важкі часи особливо потребує духовного антикризового менеджера – Того, Хто здатний спрямувати наше серце і наші думки, дати потіху і силу подолати все, що приходить у наше життя.

Пошук Духа Святого, який буде втішати та надавати мудрість

Господь Ісус говорить до нас через апостола Павла (2 Коринтян 1:2-4):

«благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа. Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець співчуття і Бог усякої втіхи, Який розраджує нас у всіх наших скорботах, аби і ми могли потішати тих, хто перебуває у різних скорботах, утіхою, якою Бог потішає нас самих.»

Тому так важливо шукати справжній духовний антикризовий менеджмент. Господь каже: «Я пошлю вам Святого Духа – Потішителя, Духа премудрості, Духа істини, Який допоможе вам пройти цей шлях; Того, Хто ніколи не залишить жодного».

Важливість починати день із хвали Богу

Важливо розпочинати свій день із хвали. Часто люди схильні шукати розради та прославляти Бога лише тоді, коли вже все позаду: коли Господь втрутився, допоміг, щось змінив. Але починаймо з хвали, бо саме вона допомагає нам у молитві прийти до Того, Хто справді може потішити.

Апостол Павло, звертаючись до Тимофія, закликає нас насамперед розпочинати з молитви та поклоніння за всіх людей і за самих себе. Він говорить, що Дух Святий має провадити нас у молитві, адже інколи ми не знаємо, про що і як молитися. Тому так важливо закликати Святого Духа і дозволити Йому вести нас.

Звернення до Святого Духа у молитвах

Як пастор я чую молитви багатьох людей, але дуже рідко чую молитви, в яких люди безпосередньо звертаються до Святого Духа. Ми визнаємо, що Бог Отець, Господь Ісус Христос і Дух Святий – рівноцінні. Ми говоримо про Їхні можливості, Їхній характер, але водночас рідко звертаємося до Святого Духа у своїх молитвах.

А якщо Господь каже, що саме Він буде Тим, Хто потішатиме нас, то наскільки важливо звертатися до Святого Духа з проханням про потіху серця в тих обставинах, в яких ми перебуваємо. Бо Він завжди в нашому серці і постійно супроводжує нас, відкриває наш розум і серце, нагадує Божі обітниці, веде нас у молитві та приносить у серце справжній мир.

Інколи, дивлячись на все, що відбувається в нашому житті, ми могли б сказати: «Господи Боже, все пропало». Але в такі моменти приходить Святий Дух, відкриваючи нам Боже Слово, нагадує Божі обітниці і веде нас духовними сходинками до Божого серця. І там, у Його обіймах, приходять мир і спокій.

Відкривайте Богу те, що обтяжує ваші серця та розум

Апостол Павло навчав нас відкривати перед Богом наші бажання, говорити про те, що обтяжує наше серце і наш розум. А Господь Ісус Христос Сам запрошує (Матвія 11:28):

«Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, – і Я заспокою вас!»

У книзі Плач Єремії пророк спершу дивиться на все, що відбувається в його житті, і щиро це проговорює. Читаючи першу частину, можна подумати: «Єреміє, ти ж знаєш, що є Господь». Але тут ми підходимо до важливої відправної точки – моменту, коли він починає говорити від серця, відкриваючи перед Богом усе, що з ним сталося (Плач Єремії 3:11-17):

«Він поплутав мої дороги, пошарпав мене, перетворивши мене в ніщо. Він натягнув тятиву Свого лука й поставив мене мішенню для стріл. Він пробив моє серце стрілами зі Свого сагайдака. Я став посміховиськом для всього мого народу, – повсякденною глумливою піснею про мене. Він нагодував мене гіркотою, напоїв мене полином. Він стер мої зуби гравієм, нагодував мене порохом. Я втратив душевний спокій і забув про добробут.»

Зверніть увагу: Єремія нічого не приховує. Він відкриває Господу все, що є в його серці. А далі він говорить так (Плач Єремії 3:18-20):

«Тому я сказав про себе: Пропала моя життєва сила й щезла моя надія на Господа. Згадай же, Господи, про моє лихо та мої нещастя, – про той полин і гіркоту. Постійні думки про це шматують у мені мою душу.»

Але зверніть увагу, що він бачить усе, що відбувається навколо, чесно це проговорює Господу, але водночас свідомо звертає свій розум і серце до того, що вже знає з практики свого життя. І далі він говорить (Плач Єремії 3:21-25):

«Але я нагадую своєму серцю минуле, і від того оживає в мені надія. З Господньої милості ми все ж не загинули, тому що Його милосердя не вичерпується. Щоранку оновлюється Твоя велика вірність, Господи! Господь – мій уділ (доля), – говорить моя душа, – тому й далі я буду на Нього надіятись. Господь прихильний до тих, котрі на Нього покладаються, – до кожної душі, яка Його шукає.»

Єремія озирається назад і бачить Божі благословення, впізнає там Божу руку і тому з його вуст народжуються ці сповнені надії слова.

Дослухайтесь до Божої мудрості

Коли ми звертаємося до Господа, важливо менше шукати розради в людях. Інколи буває так, що після розмови з людиною серце не заспокоюється, а навпаки ще глибше занурюється в депресію та відчай. Єремія ж говорить дивитися на Господа і на весь свій шлях із Ним, а також дякує за кожен крок, за все, що Господь формував у його серці.

Тому краще не намагатися вирішувати проблеми методами цього світу, бо вони часто лише ще більше ранять і можуть остаточно занапастити людину. Дослухаймося до Божої мудрості. Господь говорить (Єремії 33:3):

«Звернись до Мене, і Я тобі відповім, – сповіщу тобі велике й неосяжне, – відкрию те, чого ти не знаєш.»

Ніколи не замикайтеся в собі:

• Просіть молитися за вас друзів, тих, хто поруч із вами, Божу сім’ю.
• Звертайтеся до Господа.
• Інколи візьміть піст, щоб ясніше побачити Божу розраду, щоб мир, Божий спокій і радість увійшли у ваше серце.

Господь навчав нас не зосереджуватися на тому, що може завдати шкоди всьому, що ми маємо тут, на землі. Натомість Він каже звертати увагу на найважливіше – щоб наша душа не загинула. Тому звертайтеся до Господа.

Сьогодні Бог дає це Слово і я хочу потішити кожного, хто, можливо, перебуває у вкрай тяжких обставинах. Пророк Єремія також плаче і говорить: «Усе пропало, Ти зробив мене мішенню, я занепадаю духом», але водночас звертає свій погляд назад і каже: «Я озирнуся і побачу, що, Господи, Ти – Той Самий». А те, що говорять люди навколо, дуже часто лише шкодить душі.

Наповнюйтесь Духом Святим і нехай Слово Христове пробуває в вас рясно, у всякій премудрості

Я дуже часто нагадую людям: нехай Дух Святий наповнює вас. Коли ми говоримо про наповнення Святим Духом, ми говоримо про пісні, про славослів’я, хвалу, звернення до Господа. І апостол Павло пише (Колосян 3:16):

«Слово Христове нехай перебуває у вас щедро, в усякій мудрості. Навчайте і застерігайте самі себе, з вдячністю співаючи Богові у своїх серцях псалми, прославлення, духовні пісні.»

Тому звертайтеся до Слова, пийте Його великими ковтками, роздумуйте над Божим Словом і просіть у Святого Духа справжньої потіхи для вашого серця.

Фокусуйте свою увагу на Господі, а не на життєвих штормах. І будьте щирі з Богом

Я згадую і про апостола Петра, який ішов по хвилях, по воді. Він ішов доти, доки не почав дивитися на бурю і хвилі навколо себе. Можливо, сьогодні комусь із вас потрібно відвести свій погляд від шторму цього світу, від усього лиха і біди, а подивитися на Господа, в Його обличчя, почути те, що Він говорить, прийняти ту втіху, яку Він дає Святим Духом через Слово Своє, через Свої обітниці.

Наповніть свої уста хвалою, щоб мир Божий, який перевищує все, що людина може прийняти і зрозуміти в цьому світі, увійшов у ваше серце. Шторм може тривати і далі, але ви матимете Божий мир усередині.

Тому-то апостол Павло і говорить: «Відкривайте свої бажання, говоріть Богу так, як ви насправді себе почуваєте». Господь найбільше цінує щирість, тому ніколи не докорятиме, якщо ви скажете Йому: «Я слабкий, Господи. Моя віра така мала». Він скаже: «Нехай вона буде як зернятко гірчиці, але ти пройдеш цей шлях, бо твоя надія і твоя віра – на Мене, тому Я допоможу тобі». Будьте щирими з Господом і тоді матимете водіння Святого Духа. Ви будете чути Божий голос, Який скеровує, куди йти. Він захищає і Його Слово говорить: «Покликуй до Мене – і Я відповім тобі».

Бог вірний у Своїх словах і Він ніколи не полишить нас

Він вірний у Своїх обітницях і у Своїй любові до нас, бо любить нас безмежно.

Інколи людям важко це зрозуміти. Ціна Його любові до нас – це Христос на хресті, це Його страждання, муки Гефсиманії, Його смерть і славне воскресіння. Господь, Який інвестував Своє життя в нас, ніколи не залишить, а завжди надасть силу. Апостол Павло навчає нас зодягатися в Божу силу, а Давид говорить (Псалми 62:12):

«Один раз промовив Бог, а я почув двічі, що сила – в Бога,»

Тому сьогодні ми покладаємося на Тебе, Господи, в Ім’я Ісуса Христа. Ми торкаємося Твоєї щедрості, Твоєї милості та милосердя. Твоя вірність – понад усе. Ми віримо, що Ти ніколи не залишиш нас і що Ти, Святий Дух, даси нам потіху в цьому дні.