Зверніть увагу, що Павла били, саджали в темницю. Він мав багато переживань та складних обставин. Був момент, коли всі думали, що він помер, однак, Бог явив йому милість (2 Коринтян 6:3-10):
«Ні в чому ніякого спотикання не робимо, щоб служіння було бездоганне, а в усьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах, у вдарах, у в’язницях, у розрухах, у працях, у недосипаннях, у постах, у чистості, у розумі, у лагідності, у добрості, у Дусі Святім, у нелицемірній любові, у слові істини, у силі Божій, зо зброєю правди в правиці й лівиці, через славу й безчестя, через ганьбу й хвалу, як обманці, але ми правдиві; як незнані, та познані, як умираючі, та ось ми живі; як карані, та не забиті, як сумні, але завжди веселі; як убогі, але багатьох ми збагачуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо».
Бог благословив Павла після зустрічі з Христом – він став апостолом, засновником церков та автором третини Євангелія. Ми радіємо, коли читаємо ці Послання, адже вони мають Силу Божу. Після зустрічі з Господом життя Павла змінилося. Він втратив багатство, кар’єру, стосунки з рідними, однак, знайшов щось більш цінне. Павло зазнавав переслідувань, побоїв, ув’язнень, але залишався вірним Богові (2 Тимофія 4:6-8):
«Бо я вже за жертву стаю, і час відходу мого вже настав. Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг. Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто прихід Його полюбив.»
Павло говорить, щоб ми дивилися на Христа, щоб ми брали приклад із нього та йшли за Господом, маючи той вогонь і те дерзновіння, яке сам Павло мав у своєму житті серед тих обставин життя.
Найкращий приклад вибору правильного рішення є Христос, Син Божий
Найкращий приклад вірного вибору – сам Христос, Син Божий, Який був у плоті на землі. Він перетерпів страждання та зневагу, як про це пророкував Ісая, але в Гефсиманському саду молився (Луки 22:42):
«благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!…»
В обставинах важких випробувань важливо брати приклад із біблійних персонажів, особливо з Ісуса Христа. Замість вибору за власними бажаннями потрібно мати ту Гефсиманію, щоб прийняти Божу волю, як молився Христос: “Нехай буде воля Твоя, а не Моя”.