Рік добігає завершення і час від часу потрібно зупинитися, щоб осмислити пережите: підвести підсумки свого життя, розібрати все те, що накопичилося в серці й думках, упорядкувати події та переживання. Господь дав усьому свій час: рік почався, а тепер завершується. Варто поглянути на нього з погляду вічності, згадати все, що сталося: і добре, і важке.

Бог керує всім, що трапляється у нашому житті та у світі

Апостол Павло пише у 2 Коринтян 4:16-18:

“Тому ми не втрачаємо відваги. Хоч наша зовнішня людина зітліває, проте наша внутрішня людина оновлюється день у день. Адже наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу, оскільки ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме – тимчасове, а невидиме – вічне.”

Павло нагадує, що важливо роздумувати про своє життя, оцінювати його не лише очима земної людини, а й духовного поклику.

Бог керує всім, що відбувається в нашому житті та у світі. В Ісаї 45:6-7 сказано:

“Нехай же знають люди від сходу сонця, і до заходу, що немає нікого, крім Мене. Я – Господь, і іншого немає! Я творю світло і наводжу темряву, – Я даю мир і насилаю лихо. Я – Господь, Який усе це чинить!”

Усе, що трапляється, – під Божим контролем. Це може подобатися нам або ні, приносити радість чи розбивати серце, але всім керує Господь. У Римлян 8:28 Павло стверджує:

“Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його постановою, все сприяє до добра.”

Часом нам потрібно пройти ще певний шлях, щоб зрозуміти, що саме робив Бог у нашому житті. Тому важливо помічати у своїх обставинах те, що має духовну цінність.

Бог не полишує нас

Важливо не втрачати відваги й не падати духом. Ми проходимо через лихоліття і обставини справді часто тиснуть на серце. Так, у нас є скорботи, є тіснота і безліч болючих, негативних подій у країні, в особистому житті. Але попри все це не можна втрачати надії, тому що Бог не полишив нас. Через усі випробування Він загартовує, навчає нас довіряти Йому на практиці, в реальних життєвих штормах. І Він допомагає завжди.

Важливо оцінювати себе з точки зору вічності та свій внутрішній стан

Павло закликає, щоб ми не жили як нерозумні, але зважали на час, бо дні лукаві. Потрібно поглянути на власні вчинки: чи були вони до вподоби Господу, чи служили Божому Царству? Або ж, можливо, руйнували мене чи тих, хто поруч? У Колоссян 1:10 написано:

“щоб ви поводилися гідно Господа, аби догодити Йому в усьому, приносити плід кожною доброю справою та зростати в пізнанні Бога,”

Це і є мірилом нашого року, наших рішень і наших доріг.

Чи все те, що я робив цього року, справді догоджало Господу? Чи виконав я те, що міг зробити для Його слави? Якщо дивитися з точки зору вічності, то найважливіше – оцінити свій внутрішній духовний стан. Павло нагадує (2 Коринтян 4:17):

“Адже наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу,”

Наскільки я був терпеливий? Наскільки моє серце пройшло шлях цього року разом із Господом?

Я роздумував, молився і говорив: “Господи, тут я не витримав, там не дотерпів, там роптав, там спіткнувся…” І Господь знає мою недосконалість. Але важливо винести уроки, щоб пам’ятати, що Бог упорядковує наше життя. Він робить усе, щоб наш внутрішній світ не руйнувався, а зростав у Ньому та в силі Святого Духа.

Наскільки я став твердішим у Господі, у вірі? Наскільки справді набув терпіння, котре, як говорить Писання, веде до досконалості? Чи я не зупинявся, а дозволяв внутрішній людині зростати?

Павло казав: “Пізнання Господа для мене – понад усе. Все інше я вважаю за сміття. Я не думаю, що вже досяг; я забуваю те, що позаду.” Якщо Бог дає нам життя, ми маємо можливість щодня додавати, щоб наша внутрішня людина оновлювалася. Хоча зовнішня людина зношується, внутрішня оновлюється щодня.

Оцінка свого розвитку у вірі та духовній праці

Важливо оцінити своє зростання у вірі, в пізнанні Господа, в духовній праці, в усьому, до чого я прикладав руки. Що з того реально привело до перемоги і плоду у житті? Наскільки я зріс у вірі, любові, благочесті, посвяті, у дарах, добрих справах, жертовності, прощенні, пізнанні Господа? Наскільки я дозволяв Святому Духу керувати мною? І якщо чогось бракує, запитайте тих, хто поряд, бо люди збоку інколи бачать чіткіше.

Я спілкувався з деякими молодими братами, придивлявся до їхнього життя і бачив, що вони зростають. І я дякую Господу за їхню працю і духовне зростання. Павло говорить, що немає межі досконалості: кожен з нас має прагнути більшого духовного розвитку, щоб дорости від немовляти до мужа досконалого.

Щира подяка Богу за все, що Він давав

Важливо щиро подякувати Богу за все, що Він давав протягом року. Павло навчає нас цьому у 1 Солунян 5:18:

“за все дякуйте, бо це Божа воля в Ісусі Христі щодо вас.”

Він закликає пам’ятати про Божий мир, охорону, турботу, про Його милість і доброту. Ми маємо зважувати на це і розуміти, що все добре в нашому житті – від Бога, Який щедро дарує Свої благословення.

Перевірка себе на цінності, духовну мотивацію, духовне плодоношення

Нехай Господь захистить вас, благословить ваші сім’ї, дітей, онуків, ваші церкви, нехай проведе вас у наступному році, якщо дасть ще життя. І нехай кожен із вас міцно тримається за Господа і не полишає Його, бо Він обіцяв, що ніколи не залишить нас. Хай Божа благодать і благословення будуть завжди на вас. Нехай Господь помножить усі духовні скарби. Нехай Його благодать покриває кожного з вас. В Ім’я Ісуса Христа.